Ян Віруш-Ковальський був одним із лідерів Спілки польських гарцерів – молодіжної скаутської організації, яка понад усе ставила волю і добробут рідної Польщі. Уродженець Умані одним із перших вступив до гарцерських лав, у рік створення організації і здобуття Польщею незалежності від Росії – у 1918-му…

Гарцери називалися так на честь польських середньовічних лицарів-"гарцовників", які перед битвою виїжджали наперед польського війська і викликали на одиночний поєдинок найкращих лицарів ворога. Молоді польські хлопці й дівчата, які зголошувалися в гарцери, усвідомлювали, що будь-якої миті можуть стати на поєдинок із ворогами молодої держави. Пам'ятали про це і самі вороги. 1939 року, коли гітлерівська Німеччина і сталінський СРСР розірвали навпіл Польшу, одними з перших на окупованих територіях гестапо та НКВС арештовували знов-таки гарцерів.
Віруш-Ковальський, народжений революційного 1905 року в Умані на Черкащині, на час початку Другої світової війни вже був шанованим серед гарцерів інспектором гірських регіонів, директором Товариства друзів Гуцульщини. Загроза вторгнення військ Німеччини, яка ультимативно вимагала передати їй місто Данциг (Гданськ), сприяла призначенню Януша заступником комісара у справах оборони Варшави. Невдовзі його гарцери блискуче проявили себе в боях за польську столицю, а коли державу було окуповано, перейшли у підпілля. На цей час організація отримує назву «Сірі шеренги». Їм під час Варшавського повстання – гарцерські підрозділи «Зоська», «Вігри», «Густав» і «Парасоль» прославилися як незламні й хоробрі у поєдинку з регулярними військами вермахту.
У червні 1944 року Ян Віруш-Ковальський був арештований гестапо, але вже через місяць його випустили – не вистачило доказів підпільної діяльності. Під псевдонімом Роман він продовжував керувати економічним саботажем і зривом німецьких планів у кількох польських містах водночас. Був нагороджений кількома польськими медалями й орденами, зокрема Золотим Хрестом Заслуги.
Після війни уманчанин очолив Спілку польських гарцерів і був обраний членом польського парламенту.