Уманське товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ» входить до когорти вітчизняних лідерів з виготовлення метизів. Також підприємство надає послуги з цинкуванням металовиробів. Продукція є конкурентоспроможною, що дозволяє «РОСТу» бути успішним не лише на українському ринку, а й експортувати готову продукцію як у сусідні Росію і Білорусь, так і в Німеччину.
Розпочинало підприємство зі штату в кілька осіб. Нині тут працює більше сотні фахівців. На вітчизняному ринку воно займає лідируючі позиції. За рік ТОВ «РОСТ» продає близько 1500 тонн виробів.
Директор підприємства Наум Лазебник розповів, що створене воно в 1993 році:
— Тоді важко було визначити якісь стандарти ведення бізнесу, усе тільки починалося. Ми запустили виробництво підшипників ковзання малого діаметру. До нас їх в Україні не випускав ніхто. Штат складався з чотирьох чоловік. Наші вироби використовувались у побутовій техніці. Але зі зростанням імпорту, коли в Україну почали ввозити техніку із Заходу та Китаю, вітчизняний виробник був майже витіснений з ринку. Імпортна побутова техніка була кращою в порівнянні з українськими аналогами. У зв’язку з цим наша продукція не мала стійкого попиту.
Через це підприємство було законсервоване. Знову запрацював «РОСТ» у 2002-му.
— Почали робити цинкування виробів з металу та виготовляти ударні шурупи. Тоді в Україні ми були першими. Технологію запозичили на одному з польських підприємств. Звісно, було дуже важко. В нашому регіоні ніхто не займався метизами, напрацьованої бази не було. Ми набирали людей, вчили їх, — кажуть на підприємстві. — Вже 8 років обладнання для виробництва метизів купуємо у тайванських фірм. Пробували брати його і у вітчизняних виробників. Але тайванське, як з’ясувалося, має кращі характеристики, а коштує не дорожче українських аналогів.
Нині підприємство активно нарощує виробництво. Накопичений досвід, сучасне обладнання, прогресивні методи управління виробництвом і кадрами дозволяють компанії виконувати замовлення швидко і якісно.
Попри значні успіхи, існує і ряд проблем, які не дають можливості розвиватися швидше. Одна з них — відсутність належної державної підтримки вітчизняного виробника.
— Наприклад, основний наш конкурент на внутрішньому ринку — Китай. Китайські метизи не гірші по якості за наші, але дешевші. Причин декілька. По-перше, підприємства з Піднебесної мають потужну державну підтримку. Наприклад, якщо виробник експортує продукцію, то ПДВ держава компенсує. По-друге, там дешевша робоча сила та вартість електроенергії, — підкреслює Наум Романович. — Тому наша держава мала б взяти приклад з країн Євросоюзу, де китайські метизи обкладаються митом до 80%. А для зниження цієї цифри китайському виробнику пропонують урегулювати відрахування на екологію, бо рівень екологічної безпеки там занизький, а також підвищити зарплати на підприємствах. Тоді ціни на їхні товари будуть такими ж, як і на європейських ринках. Це буде чесна конкуренція.
Додає:
— У нас же нині неврегульовані належним чином ці відносини. Тому наші імпортери на кордоні платить за розмитнення мало і тим самим має виграшні позиції. А це робить не конкурентно спроможними наше виробництво. Але в нас є суттєва перевага у доставці. Ми пропонуємо клієнтам доставку за  кілька тижнів, з Китаю ж продукція йде 3-4 місяці, — завершив розмову Наум Лазебник.

Підприємство виготовляє:
- шурупи швидкого монтажу;
- гвинти;
- кріплення для сантехніки;
- меблеві кріплення;

Інновації
У вересні підприємство запустить у виробництво спеціальні верстати для обробки копит. Подібне устаткування користується попитом на молочних фермах, у лікуванні кінцівок тварин.
— Ми зробили пробний зразок. Нині  займаємось упорядкуванням технічної документації. Виробництво плануємо запустити на вересень. На сьогодні такі верстати в Україні виготовляють лише у Брацлаві Вінницької області. Наш зразок відрізнятиметься від брацлавського, адже він — аналог чеського і за європейськими стандартами він не поступається кращим зразкам.

До речі
Перші болти з різзю з'явились у XV ст. Болти без нарізки використовувались ще у Стародавньому Римі. Виготовлялись вони із бронзи та срібла. Різьба на шурупах робилася вручну. Вчені припускають, що римлянами використовували і шурупи з гвинтовою нарізкою для скріплення дерев'яних конструкцій. Перша документальна згадка про гвинт відноситься лише до XV ст. Гвинти та інші кріпильні деталі були використані вже у 1438 р. Й.Гутенбергом у сконструйованому ним друкарському верстаті. Далі гвинти стали використовувати у годинникарстві та при виготовлені військової амуніції. На кінець XX ст. число різновидностей стандартизованих болтів уже склало декілька сотень, а типорозміри налічували десятки тисяч видів.