Українським аграріям - дешеві кредити! Але під заставу землі або права оренди на неї. У країні набув чинності закон про державний земельний банк. Про це повідомляють podrobnosti.ua. 

   За задумом влади, ініціаторів закону, банк повинен видавати кредити фермерам мало не втричі дешевше, ніж зараз. Мета - нарешті дати українським чорноземам довгоочікуваний фінансовий ресурс для розвитку. При підготовці законопроекту радилися з фахівцями з Євросоюзу, враховуючи їх досвід і помилки. Про те, як зробити фермера багатим і щасливим - в матеріалі Геннадія Вівденко.

П'ятсот корів в цьому агрогосподарстві в Черкаській області - застава за кредитом. Його вдалося взяти в банку не завдяки, а всупереч тій практиці, яка склалася в країні. Комерційні банки кредитують українських аграріїв без особливого завзяття, каже фермер Володимир Довгань. Що вдієш, сільське господарство - ризикований вид діяльності, погоджується чоловік. Все залежить від врожаю.

Володимир Довгань, голова агрогосподарства (Черкаська область, Україна):

- Банки - це така бюрократична машина, яка перемелює тебе як м'ясорубка. І мені в моєму житті доводилось, що посівна йде. Документи возиш, кажеш що посівна йде, з нового року возив, а вони 28 березня кажуть, ми вам кредит не дамо. Ото вам і сій і роби.

Отже, Володимиру Довганю вдалося взяти кредит для покупки насіння і добрив на прийдешню посівну під 24% річних. Борг треба повернути через рік. Для таких, як Довгань, держава створює земельний банк.

У його власність повинні надійти 120 мільйонів гривень з бюджету і частину державних земель. За заявами чиновників Держкомзему, на початковому етапі цей банк зможе видавати кредити на півтора мільярди гривень - за рахунок допомоги Нацбанку, під ставку до 9% річних. Підстави-досвід Євросоюзу.

У Євросоюзі дійсно існують подібні організації. Ось, наприклад, на тихій талліннській вуличці - офіс установи підтримки життя села. Працює вже майже 20 років. Спочатку тут видавали кредити на купівлю землі виключно естонським селянам, щоб не скупили іноземці. Через 15 років Євросоюз заборонив це робити. Але організація знайшла інший спосіб підтримувати вітчизняних аграріїв. Вона стала виступати гарантом.

Енн Тіітус, кредитний консультант цільового установи підтримки життя на селі Естонії:

- Зазвичай інвестиційні кредити - від 5 до 10 років. Ми завжди будемо гарантувати до 80% цього боргу.

Схема виглядає так. Естонський фермер просить кредит у комерційного банку. Той охоче видає кредит під 4-6% річних. Банк упевнений, якщо такий клієнт і прогорить, без грошей не залишиться.

Ця практика повинна була дати потужну підтримку естонському селу після розвалу Радянського Союзу.

Геннадій Вівденко, кореспондент:

- Не можна сказати, що в сільському господарстві Естонії все в порядку. У цьому будинку колись жили працівники великого радгоспу в містечку Лехету. При переході на нові економічні рейки роботи не стало і люди пішли пішли геть. Таке часто зустрінеш в українській глибинці.

У Юхана Сергава з Лехету ті ж 500 корів, що і у Довганя з Черкаської області. У день виробляє до 700 кілограмів йогуртів, м'яких і твердих сирів. Але кредитів естонець воліє не брати. Побоюється втратити своє господарство.

Юхан Сергава, глава агрогосподарства (Естонія):

- Якщо ціна в майбутньому на м'ясо на молоко, на зерно буде нормальна, тоді вони щасливі будуть, а якщо з цими цінами постійно не так добре, то ферма поміняє власника.

Тим не менш, Юхан нещодавно зважився взяти в лізинг новий трактор італійського виробництва.

Машина необхідна для заготівлі сіна та силосу коровам. У порівнянні з Володимиром Довганем у Юхана перевага - трактор обходиться в 3 відсотки річних.

А це вже Латвія. Двадцять років тому тут, як і в Україні зараз, вирішили круто поміняти життя аграріїв на краще. Спеціально створений іпотечний і земельний банк став видавати довгострокові й дешеві кредити фермерам. Адже комерційні фінустанови місцевих аграріїв не балували. Глава правління латвійського земельного банку зі слов'янською прізвищем Панько розповідає, треба було створити масштабне і довгострокове кредитування фермерів і дати преференції місцевим виробникам.

Роландс Панько, голова правління іпотечного та земельного банку Латвії:

- Головне завдання показати, що система працює, обсяги - це питання часу - коли на ринок входять комерційні, приватні банки. Держава не може і не повинна - робити це замість них. Вона повинно показати - ось підгрунтя готове і в той момент коли це зроблено - вона повинне відійти.

Зараз за рішенням Євросоюзу банк передає свої комерційні кредити приватним фінорганізаціям. По суті згортає роботу.

Кілька років тому кредити стали дуже дешевими. Латвійські фермери розбирали їх охоче. Конкуренти на кредитному ринку викрили земельний банк в неринкових ставках. А під час нещодавньої фінансової кризи позичальники постраждали від одностороннього підвищення ціни позики.

Айварс Руді, консультант товариства з захисту прав позичальників Латвії:

- Цей банк працював у трішки неправильних умовах - він видавав кредити тим же фермерам під госпроми, але видавав і чисті комерційні кредити, тому він скривив весь цей ринок. На жаль, цей же банк, щоб позбавиться від тієї ж частини кредитів комерційних, зробив дуже багато біди людям які там позичили гроші.

Цей харвестер, лісозаготівельний комбайн, коштує майже півмільйона євро. Бортовий комп'ютер підказує, як і де пиляти стовбур дерева. За зміну оператор машини валить стільки, скільки шість лісорубів за десять днів. За таку продуктивність отримує 2 тисячі євро на місяць. Голова агрогосподарства Едгарс Дюпужс вирощує не корів або картоплю. Його продукція - ліс. За освітою - юрист, в лісовому господарстві нічого по початку не тямив, але допомогла ситуація на кредитному ринку.

Едгарс Дюпужс, глава агрогосподарства (Латвія):

- Почали без грошей абсолютно. Наші конкуренти були з грошима - шведи, інвестиційні фонди. Щоб конкурувати, ми крок за кроком збільшували частку кредитів.

Латиш, щоб купити харвестер, взяв кредит у банку під 4% річних. На чотири роки. Едгарс теж дає фору Довганю. Причина, на думку прибалта, приватна земля, ліс, який він може надати в заставу банку.\

Ось лісовий фермер показує свої посіви - дванадцятирічні ялини. Їх можна швидко продати. Відносно кредитної ситуації на українському аграрному ринку - латиш жорстокий і недвозначно.

Едгарс Дюпужс, глава агрогосподарства:

- Що стосується мене, то я не інвестував би в землю, яка не належить мені, чи яку я не маю право купити.

Володимир Довгань на полі, де прибирають залишки врожаю кукурудзи:

- У цьому році збір значно менше, ніж у минулому. Ще не ясно, коли і як запрацює земельний банк українського зразка. Тим більше, що ключовий закон про те, що земля товар - і його можна закласти в банку - ще не прийнятий. Українському фермерові доведеться розвиватися по ціні кредиту в кілька разів вище, ніж колегам по колишнім країнам СРСР.