Як говорить офіційна легенда Google, засновники компанії — двоє аспірантів з кафедри інформатики Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін — дуже не сподобалися один одному при першій зустрічі в 1995 році. 24-річний випускник Мічіганского університету Лері проводив у Стенфорді вихідні, а 23-літній Сергій був у числі студентів, що супроводжували гостя по вузу. Вони сперечалися практично з будь-якого приводу; настільки помітна різниця в поглядах, втім, і дозволила їм зрештою сформувати єдиний підхід до вирішення однієї із найсерйозніших проблем IT-індустрії: пошуку потрібної інформації у величезному масиві даних.
У січні 1996 року Лері та Сергій почали спільну розробку пошукового сервера Backrub, що одержав свою назву за нетривіальне вміння аналізувати так звані «зворотні посилання», що вказують на той або інший сайт із інших ресурсів Інтернету. Лері, який завжди захоплювався технікою й славився тим, що зібрав діючу модель принтера з деталей конструктора Lego, узявся за створення нового виду серверного середовища, у якому замість дорогих комп'ютерних систем використовувалися менш продуктивні ПК. Через постійну нестачу грошей (звичайну проблему аспірантів) вони часто відвідували навантажувальні майданчики факультету в надії знайти серед недавно прибулої техніки комп'ютери, які вони могли б позичити для своєї мережі.
Рік по тому їхній унікальний підхід до аналізу посилань здобув непогану репутацію серед тих, хто бачив його в дії, популярність Backrub росла. Чутки про принципово нову технологію пошуку інформації поширилися по всьому університетському містечку.
Сьогодні ж google вважається однією з кращих пошукових систем у всіті.

«Коли ми починали створювати Google, ми думали: «Ми можемо зазнати невдачі ", але у нас все вийшло. ... Щоб зробити щось важливе, треба подолати ці страхи. Люди нічим не ризикують, хоча і думають, що ризик є»
— Ларрі Пейдж

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО GOOGLE

З небідної родини. Брат Ларрі Пейджа Карл у 90-ті був причетний до запуску eGroups, компанії, придбаної Yahoo! за майже півмільярда доларів. Тож, навіть якби Ларрі не пощастило з Google, він, можливо, зробив би кар’єру в братовому бізнесі.

Ґуґління могло бути бекрабанням. Спершу пошуковик Google назвали Backrub («масаж спини»), позаяк пошуковий алгоритм оцінює сторінки, виходячи з кількості посилань на неї (back links – гра слів, back означає і спину, і «назад»). Слово Google – неправильно написана назва числа гугол(googol), що означає десять у сотому ступені.

Двоюрідний брат Baidu. Патент на пошуковий сервіс Google практично ідентичний до іншого, що перебуває у власності компанії Dow Jones – RankDex. Обидва ноу-хау засновані на оцінці сторінки, виходячи не лише з її змісту, але й з кількості посилань на неї.RankDex розробив китаєць Робін Лі, що працював в одній із компаній Dow Jones, одначе остання не дала ради цій технології. Тоді Лі викупив ліцензію на  RankDex за безцінь, поїхав до Китаю та створив пошуковий сервіс Baidu, що нині панує на китайському ринку. Робін Лі досі очолює цю компанію.

Імені мене. PageRank – назва ґуґлівського алгоритму – хоча й означає «ранжування сторінок», одначе дана на честь співзасновника компанії Ларрі Пейджа. А патент на PageRank перебуває у власності Стенфордського університету. Останній також володів 1,8 млн акцій Google, які продав 2005 року за 336 мільйонів доларів.

Поґуґли динозавра. Алгоритм PageRank може використовуватись для визначення видів, приречених на вимирання. Виявляється, зворотне посилання на сторінку в алгоритмі відповідає «видові, який інший вид може їсти, щоб вижити» - що більше зворотних посилань має сторінка, а вид – їстівних інших видів, то більше в неї шансів потрапити у верхню частину результатів пошуку, а в нього – вижити.

Цілком аполітичні. Ларрі Пейдж і Серґей Брин – найбагатші люди Америки, що не фінансують жодних партій чи політиків. Близько двадцяти мільярдерів, які мають більші статки, роблять це регулярно. Разом із тим, на лобіювання законопроектів Google витратив торік більше, ніж Yahoo!, Facebook та Apple вкупі.

Помилка Yahoo!. Спершу Пейдж із Брином хотіли займатись наукою, а не бізнесом. Розробивши 1997 року свою пошукову програму, вони намагались продати її за мільйон доларів. Попоходивши Кремнієвою долиною із своєю пропозицією, вони завітали до Yahoo!, де їм відмовили. За п’ять років Yahoo! вже пропонувала за Google три мільярди доларів - і також дістала відмову. Сьогодні Google коштує 150 мільярдів.

Вам щастить, а ґуґлу не дуже. Кнопка «мені пощастить» (I’m feeling lucky), яка дозволяє перейти відразу на сайт, який виводиться першим у переліку результатів пошуку, коштує Google близько 110 мільйонів доларів на рік. Адже, натискаючи на неї, користувач оминає рекламу, на якій заробляє Google. То чом би не прибрати цю кнопку? Виявляється, фокус-групи засвідчують, що людям приємніше користуватись сервісом за наявності цієї кнопки, навіть якщо вони на неї не тиснуть. До речі, першим твітом @Google було “I’m 01100110 01100101 01100101 01101100 01101001 01101110 01100111 00100000 01101100 01110101 01100011 01101011 01111001 00001010” – I’m feeling lucky двійковим кодом.

Перший співробітник. Першим, кого найняли Пейдж і Брин, був Крейґ Силверстайн, який дотепер обіймає посаду директора з технологій. За неофіційними оцінками, він майже мільярдер – його статки сягають 950 мільйонів доларів. Шукаючи інформацію про цього Силверстайна, автор надибав антисемітський сайт, на якому йшлося про єврейське панування над ґуґлом, фейсбуком і вікіпедією. На сайті знайшлася контекстна реклама від ґуґла :)

Краса. Google Earth вміє не лише показувати вам прямокутник даху вашого будинку, але й робити чудові фото.

Підготувала Дар'я Дяченко