Чергове паломництво хасидів перетворило Умань на місто вуличних річок, пустих кранів, усміхнених олігархів та змучених неспанням міліціонерів. Про це повідомляє Прес-Центр.

Лише чудо врятувало місто від комунальної катастрофи: уманчани ледь не залишились без води та каналізації. Про можливі проблеми мерові і прокуратурі повідомляли люди. Але влада та правоохоронці закривали на це очі…

Біда перша: вода

Проблема, про яку влада говорить, але вперто не хоче розв’язувати. Води одночасно мало і… багато. Щойно ноги перших десяти тисяч прочан торкнулись уманської землі, як в кранах вона зникла. Особливо засуху відчули мешканці околиць міста. Начальник уманського водоканалу Станіслав Марков замість пояснень обрав тактику бігу – з криками "усе нормально" він тікав коридорами водоканалу від журналістів. Тим часом містом розливались ріки від розірваних тиском труб. А уманчани ходили по власних грошах, які вони сплатили, а взамін нічого не отримали.

Водночас під час дощу, коли на місто впала місячна норма опадів, води стало занадто багато біля наметового містечка на вулиці Челюскінців. Саме там розміщена насосна станція, що викачує нечистоти з міста. Напередодні паломництва дбайливі хасиди-підприємці, що працюють під патронатом губернатора, наказали працівникам закрити зливи, які б відводили воду з дороги. Коли вночі рівень води став по коліна, робота станції опинилась під загрозою…

Біда друга: гроші

Блиск та злидні Умані. Місто парадоксів: коли хасиди за різними підрахунками залишають в місті більше 20 мільйонів доларів, Умань має одні з найнижчих в області зарплати. При цьому місто залишається на перших місцях за купівельною спроможністю – за даними обласної ДАІ, Умань стоїть на першому місці в області за кількістю автівок-іномарок на тисячу осіб населення. Проте у міській владі вперто не знають, де взяти гроші на ремонт труб, забезпечення жителів водою і ремонт доріг.

Біда третя: таємні домовленості

Під час паломництва Умань відвідало чимало мільярдерів. Найбільш знаковим став приїзд казахстанського Олександра Машкевича та українського Вадима Рабіновича. Кортеж мільярдерів ще на трасі зустріло двоє уманчан – міський голова Юрій Бодров та його товариш Геннадій Грановський. Його сина-олігарха ізраїльські видання пов’язують із хасидською течією Хабад, яка нині панує в Умані. Про що домовлялись і говорили, залишилось невідомим. Проте маючи давніх друзів серед мільярдерів, Юрій Бодров так і залишається мером бідного міста, яке неспроможне забезпечити місцевих жителів елементарним освітленням вулиць, дорогами та роботою. Відомо лише одне – уже майже 300 об’єктів житлової нерухомості належать іноземцям. Їх вони використовують переважно перетворюючи на тимчасові готелі для паломників. Не маючи дозволів та дозволяючи собі захоплювати дороги, жбурляти в журналістів камінням та перекривати злив каналізації.