Знайомтесь: Вероніка Косенко – випускниця Монастирищенської музичної школи та вихованка ліцею "Ерудит", переможниця численних фестивалів та конкурсів, володарка унікального голосу, який заворожує тисячі сердець та має прихильників як на Монастирищині, так і за її межами. У свої 14 років Вероніка успішно та впевнено торує шлях до професійної сцени і вірить, що тільки працелюбність, помножена на талант, є запорукою успіху в співочій кар’єрі.

– У нашій родині практично всі співають, – розповідає нашому журналістові бабуся Вероніки Раїса Михайлівна. – Всі наші родинні свята завжди супроводжуються співом. Тому й не дивно, що Ніка (так з любов’ю дівчину називають в сім’ї) долучилася до славної традиції жити піснею. В 7 років я за руку відвела онучку до музичної школи і записала на клас "Бандура та вокал". Через 2 місяці навчання в музичній школі Вероніка прийшла до мене і зі слізьми на очах почала просити, аби я забрала документи з музшколи. Однак мені вдалося переконати онуку продовжити навчання.

– Я дуже вдячна бабусі за те, що вона знайшла потрібні слова, аби переконати мене, – долучається до розмови Вероніка. – І я сьогодні ні про що не жалкую.

Першою співочий талант у дівчини помітила викладач музичної школи Леся Шепель. Але унікальний низький альт у дівчини визрів тільки у 13 років, фактично лише півтора року тому.

Вперше на велику сцену Монастирищини Вероніка вийшла під час районного конкурсу-огляду "Грайлива веселка". До участі в святі її готувала вчитель музики рідного ліцею Наталія Панченко. Тоді потужний голос 13-річної дівчини вразив не тільки журі, а й глядачів. Після перемоги в "Грайливій веселці" дівчину почали запрошувати на сцену Будинку культури.

В арсеналі творчих здобутків Вероніки Косенко – цілий ряд дипломів та грамот співочих конкурсів. А відтоді, як дівчина стала виконувати пісні з репертуару славетної французької співачки, її стали називати монастирищенською Едіт Піаф. Щоб ліпше відтворювати французькі слова, Вероніка спеціально брала уроки цієї мови. Сьогодні дівчина трудиться над піснями Лари Фабіан, які щонайкраще підходять за діапазоном її голосу.

– Взагалі, я люблю пісні, які мають зміст (переважно – ліричні) і в які можна вкласти душу, – каже Вероніка. – З вітчизняної та російської естради віддаю перевагу пісням Таїсії Повалій, Софії Ротару та Ірини Аллегрової.

Як стверджує дідусь Вероніки – відомий на Монастирищині культурний діяч Юхим Хирхиль, – його онука має унікальний голос – низький альт, з діапазоном у дві октави. За умови наполегливої праці діапазон з роками розширюватиметься.

– У Вероніки є база, далі потрібна гарна професійна підготовка із залученням професіоналів. Цьогоріч дівчина їздитиме до Уманського музичного училища і працюватиме над вокалом із провідними фахівцями навчального закладу, – каже Юхим Павлович. – Планує по закінченню ліцею, вступити в Уманське муз-училище. Далі воліла б навчання продовжити у консерваторії...

Сьогодні у Вероніки Косенко, незважаючи на канікули, день розписаний по хвилинах. Щонайменше, тричі на день по дві години займається вокалом, грає на фортепіано та вивчає нові пісні. А ще – приймає запрошення на участь у концертах, приурочених до районних свят чи з нагоди Дня народження того чи іншого населеного пункту району. Першими критиками Вероніки є її молодша сестричка Аня (до речі, дівчинка серйозно займається хореографією), мама та бабусі. Над сценічним образом Вероніка працює з мамою. Макіяж та зачіску робить сама. Одяг – то матусина справа.

Вероніка мріє про визнан-ня на рівні України, і хотіла б взяти участь у телевізійних проектах на зразок "Х-фактор" або "Україна має талант" чи "Голос країни" тощо. А ще Вероніка мріє записати бодай декілька пісень на професійній студії звукозапису.