23-річний уманчанин Максим Ханапетов почав вирощувати кролів тільки цього року. На перший погляд, здавалося б, звична справа, якою важко когось здивувати. Але досвід пана Максима, без сумніву, унікальний. Він утримує кролів у норах — подібно до того, як вони живуть у природі. По-перше, це дозволяє значно заощаджувати, оскільки не треба купувати клітки.

По-друге, в таких умовах тварини ростуть здоровішими, не потребують штучних кормових добавок, щеплень тощо. Тому їхнє м’ясо безпечніше, натуральніше і корисніше, ніж отримане традиційним способом, не кажучи вже про «промислову» кролятину.  Але про все по-порядку.

Максим виріс у місті, але із самого дитинства цікавився природою. Свого часу батьки хлопця відкрили кафе на самій окраїні Умані.  На подвір’ї закладу молодий чоловік створив справжній міні-зоопарк: олені, фазани, кілька собак, пасіка, раніше були ще й перепілки.

Цього року чоловік одружився і, як годиться, почав думати про нащадків. Усі батьки в першу чергу турбуються про здоров’я дітей, а воно, як відомо, значною мірою залежить від харчування. Нині всі знають, що якими б якісними не були промислові продукти, а все ж їм складно рівнятися до домашніх. Ось так і прийшла ідея самому вирощувати кролів. Адже серед усіх видів м’яса саме кролятину вважають найкориснішою, більше того, її в першу чергу рекомендують у харчування дітям.

Максим уже мав досвід догляду за кролями — в дитинстві допомагав старшому брату. Тому міг би займатися цією справою самостійно. Але для початку потрібні значні інвестиції. Наприклад, лише клітка, розрахована на 20 кролів, коштує близько 3 тис. гривень. А ще треба купити самих тварин, та і догляд за ними не дешевий. Такий варіант молодого чоловіка не влаштовував.

«Знайомі кролівники розповіли, що ще їхні діди колись бачили як кролів тримають у ямах», – розповідає пан Максим. Оце і вся інформація, яка мав на початку. Але вона стала відправною точкою для подальших пошуків. Решту по крихтам збирав в Інтернеті.

Тут треба сказати кілька слів про те, чому існують подібні альтернативні методи кролівництва, адже звичайні клітки здаються зручними та практичними. Справа в тому, що найчастіше кролі хворіють через спеку. Зрозуміло, що встановлювати кондиціонер у присадибному господарстві ніхто не буде. Тому найпростіший спосіб створити прохолоду — поселити кролів нижче поверхні землі.

Є ще один важливий момент. Адже кури чи свині, які живуть на відкритому ґрунті, не мають потреби у штучних кормових добавках. Те ж саме стосується і кролів. 

Але конкретних рекомендацій про те, як розводити кролів у норах, чоловік так і не знайшов. Тому довелося експериментувати. Спочатку вирив у землі яму (приблизно 2 м завдовжки, 2 м завширшки і стільки ж завглибшки). Тоді в одному з кутків почав рити нору: вважається, що буцімто в цьому місці кролі продовжать будувати своє житло. Але в трьох самок, яких господар придбав навесні, були свої плани, і нору вони вирили в іншому кутку «з нуля». Якщо вірити літературі, то такі ходи можуть сягати 40 метрів завдовшки. Над ямою пан Максим установив навіс, щоб захистити кроляче житло від опадів.
Усі роботи та матеріали «потягнули» на 1000 гривень. Причому в такому житлі можна утримувати до сотні тварин.

При такому способі вирощування самців не можна постійно тримати з кролихами, адже тоді неможливо контролювати процес розмноження. Тому господар підселив кроля лише на короткий час. Згодом з’явилося перше потомство — двоє кроленят. Це надто скромний результат, якщо порівнювати з традиційним способом утримування. Чому цифра така мала – невідомо, бо як уже говорилося, процес розмноження контролювати неможливо. І це один із недоліків «дідівського» способу утримання кролів. Проте, господар не женеться за кількістю, адже не вирощує тварин на продаж.

З другого боку, переваг набагато більше, зокрема низька собівартість м’яса. За оцінками пана Максима вона удвічі менша, ніж при традиційному способі утриманням. Але найголовніша перевага — кролятина, вирощена без будь-яких медикаментів і штучних кормових добавок.