Щороку ті тисячами приїздять на святкування юдейського нового року Рош-га-Шана. Цього року свято припадає на 16-18 вересня, пише Gazeta.ua.

Район паломництва охоплює кілька вулиць навколо могили хасидського праведника рабі Нахмана. Йдемо туди 26 серпня по обіді.

При вході чисто. Що ближче до могильного комплексу, то більше навколо пакетів від їжі та різних обгорток.

— Тут так завжди, люди не хочуть прибирати, — каже уманець Ігор Глінський, 54 роки. Грається з онукою в дворі. — Нам від паломників самі клопоти. Усі сусіди навколо квартири здають. Дитина вночі спати від шуму не може. Вони ж цілодобово гуляють. Ми живемо якраз на відрізку вулиці між двома постами ДАІ. Виїхати дуже тяжко, мало того що постійно вимагають пропуск, так ще й аварії на цих постах постійно через великий потік машин.

За перехрестям вул. Пушкіна й Кулика облаштували тротуар. Під бордюром, де лишили місце для клумби, пробивається вода — лопнула водогінна труба.

— Зовсім недавно зробили, хоч ми вже кілька років просили. Тут машини так літають, що без тротуару ніяк, — говорить Вікторія Бондаренко, 42 роки. — У нас воріт немає. То до приїзду паломників маємо зробити, бо вони ходять, де їм подобається. Заходять у двір, бродять, щось говорять. Але ми їх не розуміємо, а вони нас. Сваритися не хочеться. Раніше ми приймали паломників, але раз на раз не приходиться. Іноді ремонт дорожче обходився, ніж були заробітки.

Біля могили рабі Нахмана з'явилися таблички івритом та російською, де заходити чоловікам, де — жінкам. Останні можуть скористатися двома входами. Біля обох стоять столики із шарфами та спідницями. За ними сидять місцеві.

— Працюю тут менше місяця, — розказує Наталія, 26 років. Убрана в сорочку з довгим рукавом, довгу спідницю, на голові хустка. — Більшість жінок іностранки. Наших мало. Ті, що з Ізраїлю, знають, куди приїхали і як поводитися на могилі. Є такі, що помагаю їм одягтися. Жінки є жінки — і хустку, і спідницю стараються брати такі, щоб підходили за кольором. Буду тут працювати до масового приїзду паломників. Тоді на могилу приходитимуть самі чоловіки, мені тут бути не можна буде.

Більшість мешканців мікрорайону здають житло паломникам. Вартість  за добу від $10 у віддалених кварталах до $500 у квартирах поряд із могилою.

— Цього року замінили панцерні ліжка на двох'ярусні дерев'яні, — розповідає мешканка одного із будинків Ольга Валюк, 57 років. — У нас двокімнатна квартира, візьмемо 16 паломників. Кухня велика, є можливість винести столи у двір і їсти там. Торік селили сімох. Особливих проблем із прибиранням не було.

У багатоповерхівці по вул. Пушкіна, 46 вантажники знімають з "газелі" запакований холодильник.

— За тиждень у цей район третій раз веземо, — говорить один. — Тут техніка часто горить. Найбільше замовляють у вересні, беруть усе: кондиціонери, плити, пральки, холодильники.

Власниця нового холодильника знайшла пожильців в інтернеті.

— Написав якийсь чоловік прохання знайти житло для паломників, — говорить уманка, ім'я просить не називати. — Він із Франції. Їде з друзями, їх 10 чоловік. Ми цього року брати постояльців не планували, але він дуже просив, бо не хотів через посередників. Частину грошей перерахував на картку. Перед їхнім приїздом зроблю генеральне прибирання.

Ольга Татусяк із чоловіком збираються на дачу. Планують мешкати там на час, коли здадуть житло.

— Спакувала речі, наші з чоловіком і дитячі. Раніше здавали тільки одну кімнату, в другій все складали і закривали. Тепер будемо здавати дві. Речі за два дні перевеземо на дачу. Там у нас і удобства є, просто їздити машиною щодня в Умань накладно.

30 тисяч паломників очікують цього року в Умані. Більше місто прийняти не може.

Ірина Патлатюк