Серед черкаської молоді дедалі популярнішим стає аніме. Про це повідомляють «Вікка-новини».

Ця японська мультиплікація відрізняється від інших характерною манерою зображення персонажів і фону. Саме різноманітність та орієнтація на глядачів різного віку є головними перевагами аніме. У місті ось уже декілька років існує група любителів цієї японської мультиплікації. Її учасники – молоді хлопці та дівчата. Декілька разів на місяць вони дивують одне одного незвичайними костюмами та проводять спільні перегляди аніме.

Олексій Ільченко дізнався про аніме ще в школі:

– Однокласники порадили мені подивитися. І мені сподобалося. Через декілька років я познайомився ще з черкаськими анімешниками, які розповіли, що в Черкасах є клуб. Там можна обговорити те, що подивився, і весело провести час, – говорить хлопець.

Ініціатором незвичного клубу аніме стала 24-річна Ірина Островська. Дівчина випадково потрапила на зустріч анімешників у столиці. Вирішила створити таку ж групу і в Черкасах.

– Коли в мене з'явилася ця ідея, то було дивно, що в нас може щось таке бути, бо ми ніколи не зустрічали таких людей, – каже Ірина Островська. – Ми вирішили створити свою «Черкаси-аніме-груп» у 2009 році. Для проведення нашої першої вечірки я перевтілилася в образ однієї з героїнь, у якої було рожеве волосся. Для цього мені довелося перефарбуватися в дуже яскравий рожевий колір. Із того часу мені ці кольори дуже подобаються.

Зустрічаються любителі аніме декілька разів на місяць. Обговорюють мультфільми, розповідають про новинки та діляться інформацією. Серед найвідданіших анімешників – Анастасія Міхно. Дівчина вже не раз перевтілювалася в героїв аніме та брала участь у міжнародних фестивалях.

Дивитися аніме я почала три роки тому. У мене було декілька ніків. «Сая» – останній. Потім я почала захоплюватися косплеєм і їздити на різних фестивалі, один раз уже виступала. Косплей перекладається, як костюмована гра. Це коли люди перевдягаються у своїх улюблених персонажів, а також намагаються передати характер, – пояснює дівчина.

Черкаські любителі аніме переконані: аби зрозуміти аніме, треба бачити не лише очима, але й серцем.