29 травня в історії: курси українознавства  та бійка  на стадіоні "Ейзель" між фанатами англійського "Ліверпуля" та італійського "Ювентуса". 

29 травня 1453 року після 53-денної облоги та триденного штурму армія 21-річного турецького султана Мехмеда II здобула Константинополь - столицю Візантійської імперії. Наступного дня о восьмій ранку султан урочисто в'їхав до міста. Візантійського імператора Константина XI Драгаша в горі трупів впізнали лише за маленькими золотими двоголовими орлами на пурпурових чоботях. Мехмед II звелів відтяти йому голову й виставити її для загального огляду на іподромі, а тіло з почестями похоронити. Того ж дня султан також розпорядився 900-річний собор Святої Софії - найбільший християнський храм світу в той час - обернути на мечеть.

Зі смертю Константина XI Візантійській імперії, що існувала понад 1100 років, настав кінець. Султан Мехмед II - він отримав назву Фатіх - "Завойовник" - вважаючи себе його наступником, прийняв титул "цезар Риму". Його османські султани носили до кінця Першої світової війни. Константинополь став столицею Османської імперії. Коли 1923 року на її уламках проголошено Турецьку республіку, столицю перенесли до Анкари, а Константинополь - турецьку Константинію - офіційно перейменували на Стамбул. Слов'янські ж народи ще з візантійських часів Константинополь називали Царгородом - "містом царя" - імператора, тобто. Навіть тоді, коли воно опинилося в руках османів.

Міністерство шляхів Української держави 29 травня 1918 року видало наказ про заснування на залізницях курсів українознавства. Він з'явився через 12 днів після розпорядження міністра шляхів про запровадження діловодства в його відомстві державною мовою - українською. При вивченні мови лекційним способом кількість слухачів не могла перевищувати 60 осіб. На станціях, де було менш як 60 працівників, навчання мало відбуватися на сусідніх станціях.

29 травня 1953-го об 11.30 новозеландець Едмунд Персиваль Гілларі і шерпа Тенцинґ Норґей першими з людей здолали найвищу гору планети - Джомолунгму (Еверест) - 8848 м над рівнем моря. "Іще кілька ударів льодорубом по твердому снігу - і ми на вершині", - сказав згорблений Галларі, не одразу усвідомивши момент підкорення. Випроставшись, вони потиснули одне одному руки. "Ми стали бити один одного по спині, доки не почали задихатися", - згадував шерп. На вершині альпіністи провели всього 15 хв. Гілларі зробив фотографію Тенцинґа, шерпа ж залишив у снігу шоколадки як підношення богам, а Хілларі встановив прапори Великої Британії, Непалу й Індії. І почали спуск до табору.

39 загиблих та 600 поранених нарахували після фіналу Ліги чемпіонів у бельгійські столиці Брюсселі 29 травня  1985 року. Бійка спалахнула на стадіоні "Ейзель" між фанатами англійського "Ліверпуля" та італійського "Ювентуса". Італійці запанікували, почали тиснути на цегляний бар'єр, який розділяв сектори. Той обвалився й поховав під собою фанатів. Серед загиблих - 32 італійці, четверо бельгійців, два французи й один ірландець.
Гравців переконали дограти матч. "Ювентус" переміг завдяки єдиному голу теперішнього керівника європейського футболу Мішеля Платіні. "Ліверпуль" і решту англійських клубів на 5 років усунули від участі в європейських турнірах: бійку нібито спровокували саме їх фани. Насправді старенький стадіон не відповідав вимогам техніки безпеки, а бельгійська поліція виявилася не готовою до такого перебігу подій.
1995-го стадіон "Ейзель" знесли. Від нього залишилася тільки брама головного входу.