Альма-матер стала місцем роботи

   Коли Олександр Мельник 1972 року вступив до Уманського сільськогосподарського інституту, він і в мріях не мріяв, галки не мав, що з цим навчальним закладом буде пов'язане все його подальше життя. Про це пише офіційний сайт Уманського національного університету садівництва з посиланням на газету «Нова доба». 

Але якраз так і сталося. Мабуть, долею судилося Олександрові торувати свій життєвий шлях в одному з найстаріших вишів України. Закінчив навчання і в 1979 році став аспірантом, а в 1982 - науковим співробітником Уманського сільгоспінституту. У 1988 році Олександр Васильович став викладачем цього вишу, а через 10 років уже очолює кафедру плодівництва й виноградарства.

   У 1997 році Мельник захищає докторську дисертацію і стає доктором сільськогосподарських наук. Із 2001 року він - професор, а у 2009 році йому присвоюють почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України. Нині на кафедрі плодівництва й виноградарства, яку очолює Олександр Васильович, працює 10 викладачів, є 7 аспірантів. Щотижня лекції професора Мельника слухають близько півтори сотні студентів.

   Ці звання і посади - лише половина його праці. А інша половина - це сад.

Наука працює над садами майбутнього

   Як і в кожному вищому навчальному закладі, науковці й студенти в Умані також займалися і займаються науковою роботою. Для Олександра Мельника, його студентів та аспірантів полем такої наукової діяльності став сад, нові технології садівництва. Мельник цікавився не лише вітчизняним садівництвом, а й зарубіжним. І на якомусь етапі зрозумів, що вітчизняна садівнича галузь відстає від європейської та світової. Він збагнув, що традиційне садівництво рано чи пізно витіснить сад інтенсивного типу, що за такими садами майбутнє.

  І Мельник став наполегливо вивчати, освоювати й розвивати садівництво інтенсивного типу. Він побував у багатьох зарубіжних країнах, знайомився з навчальним процесом у багатьох зарубіжних колег в аграрних вишах, вивчав роботу всіх садівничих фірм, корпорацій і підприємств, що траплялися за кордоном. Уманський університет невдовзі став одним із 10 вишів України, де за голландським проектом співпраці науково-навчальних закладів було закладено сад інтенсивного типу спеціально завезеними з Голландії саджанцями. Між іншим, збереглось із цієї десятки лише кілька садів, у тому числі радує урожаєм і сад в Уманському національному університеті садівництва.

   Олександр Мельник, проаналізувавши побачене, зробив свого часу висновок, який декому з корифеїв вітчизняного садівництва не сподобався. А його висновок був однозначним:

   - Якщо вести ефективне садівництво, яке спрямоване, як у Європі, на прибуток, то увагу слід звернути на сад «голландського типу» на карликових підщепах М-9, М-26, але не на всім відомому «півкарлику» ММ-106, який багато років господарював в Україні. У Європейських країнах, з яких ММ-106 постачають нам, його вже зовсім не використовують для закладки нових садів.

   Так само був однозначним висновок Олександра Васильовича й щодо асортименту насаджень:

   - Хочете мати прибуток зі свого саду, сміливо запроваджуйте такі сорти пізніх яблук, які ростуть в Європі й цілком підходять для українських садів: Ерлі Квін, Чемпіон, Джонаголд, Гала, Айдаред та інші. Яблуко має бути і смачним, і красивим, і запашним.

   Між іншим, у розсаднику Уманського університету - десятки сортів і осінніх, і зимових яблук. Але особлива любов у Мельника до сорту Джонаголд. Про нього він мені сказав так:

   - Хто не скуштував стиглі яблука зимового сорту Джонаголд, той не має права судити, якими мають бути найкращі яблука. Це - унікальний за смаковими якостями сорт, це суперсмачні яблука.

Зрошення особливо важливе в нашій зоні

   Сади інтенсивного типу вимагають особливого догляду.

   - У сучасному саду «голландського типу» не можна нехтувати ні агротехнікою, ні агрохімією, ні живленням рослин, - говорив якось Олександр Васильович на семінарі, де довелося бути присутнім, і це переконливо довели останні роки, коли в нас усе владніше влітку володарює спека. Без краплинного зрошення, без поливу сад на слаборослих підщепах не родитиме чи може навіть геть загинути. А є волога - є й урожай чудових плодів. Сказане стосується не лише яблунь, а й інших плодових культур. На цьому Олександр Мельник акцентує увагу на всіх семінарах і нарадах, куди його запрошують. У цьому переконались і його студенти, майбутні садівники, які наочно бачать і працюють в університетському саду.

А сад має неабиякий потенціал прибутковості

   За сучасний сад і сучасні садівничі технології професор Олександр Мельник агітує з переконливими цифрами в руках, які наводив не раз багатьом своїм співрозмовникам, слухачам, студентам, садівникам-практикам. Не раз довелося чути їх і мені.

   - Ми якось на нашій кафедрі порахували: щоб одержати в рік 10 тисяч доларів чистого прибутку (звичайно за умови дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур), треба зібрати врожай зі 150 гектарів озимої пшениці або з 35 гектарів цукрових буряків, або з 17 гектарів картоплі, або з 6-7 гектарів помідорів у відкритому грунті, або «лише з 1,5-2 гектарів сучасного саду, - говорить Олександр Мельник. - Помічаєте різницю? Сучасне садівництво - це інтенсивна галузь, і її потенціал в умовах України можна й треба використати сповна.

   Особливо болить Олександрові Васильовичу те, що рідна Черкащина в садівництві зараз не в лідерах.

   - Я сміливо можу сказати, що сусідня з нами Вінниччина вже сьогодні стала в Україні справжнім «яблучним Донбасом», - говорить академік Мельник. - Нарощує свої здобутки й Чернівецька область. Садівники, фермери й підприємці з Поділля й Буковини вже мають великі сучасні сади, не пропускають жодного наукового семінару з садівництва, жваво обговорюють новинки галузі. Вони часті гості в нашому університеті. З Поділля й Буковини чимало в нас студентів.

І редактор галузевого журналу

   Ще 1993 року, після поїздки в Польщу, коли група уманських науковців побачила, як далеко пішло європейське садівництво і як відстало українське, доцент Олександр Мельник висловив думка, що треба створити журнал, який би допоміг українським садівникам освоїти сучасні технології садівництва. Його підтримав тодішній зав кафедри професор Григорій Карпенчук. Так завдяки уманським науковцям і почав виходити науково-виробничий журнал «Новини садівництва». Наступного 1994 року головним редактором «Новин садівництва» став Олександр Мельник. Ці обов'язки він виконує й понині, а редагований ним журнал у майбутньому, 2013, році відзначатиме вже 20-річчя від дня виходу свого першого номера.

   - Цікавлюся новинами садівництва, тому часто буваю в Уманському університеті садівництва, спілкуюся з Олександром Васильовичем і його колегами, - розповідає агроном-садовод СФГ «Дружба» Тальнівського району Петро Лемещук. - І завжди щось корисне, а головне - нове почерпну з цього спілкування. Олександр Мельник завжди уважно вислухає, завжди дасть слушну пораду. Чимало корисної не лише наукової, а й виробничої інформації є для нас, садівників, і в редагованому ним журналі. Олександр Мельник пропагує і нове, і те, що пройшло випробування часом і життям. А його життя - це турбота про сад.