Усі жінки з нетерпінням очікують 8 березня. Проте найбільше цього свята чекають ті, хто обрав незвичну професію, як для представниць прекрасної статі. Напередодні восьмого березня кореспонденти «Умань.Інфо» вирішили розповісти про тих уманчанок, яким доводиться виконувати не дівочу роботу.
   Раніше типовою професією для жінки була хатня робітниця, гувернантка, кухарка. Пізніше до цього переліку додались письменниця, вчителька, музикант, актриса тощо. Сьогодні ж усе частіше представники слабкої половини людства обирають складні та небезпечні професії. І вже ніхто не дивується, коли тендітна леді працює прокурором, хірургом, слідчим. Отже, які вони:  жінки, що займаються чоловічою роботою та як їм вдається досягати успіху і доводити усім, що нежіночих професій не буває!

«Романтика в цій професії буває лиш у фільмах»

Наталія Матієнко, капітан міліції, після виходу на пенсію продовжує роботу у міському відділі на посаді спеціаліста режимно-секретного підрозділу. Вона влучно стріляє, та може впоратися зі злочинцем. За період роботи у карному розшуку не раз доводилось виконувати складні завдання розкриваючи злочини, ставати свідком людського горя, сліз. Проте зізнається: за час в роботи жодного разу фізичної сили не застосовувала і вдячна  колегам чоловікам, які  вчасно приходили їй на допомогу, особливо при затриманні злочинців. Жінка каже, що романтика в цій професії буває лиш у фільмах, а насправді це відповідальна, виснажлива, але цікава  професія, яка потребує багато часу  та зусиль.
- І хоча студенткою закінчила аграрний виш, та вже ж вирішила пов’язати своє життя саме із службою у правоохоронних органах. Чому обрала такий шлях? Бо як і всі молоді люди бачила багато романтики в цій професії. А коли зіткнулась з буднями, зрозуміла, що романтика в  цій справі лише у серіалах.
Нині пані Наталя – спеціаліст режимно-секретного підрозділу, а до цього  жінка розслідувала вбивства, займалась розшуком тих, хто пропав безвісті.
- Будучи оперативним працівником  мала велику ділянку  функціональних обов’язків. Вела злочини проти особи - це була моя остання лінія. Коли займалась розшуком громадян, то дуже раділа, якщо людина, яка пропала, знаходилась. Це були надзвичайні моменти. А от із кримінальних справ Найбільше запам’яталась «брянська пригода». Ми розшукували небезпечного злочинця. Довго шукали. І якось мені зателефонував невідомий чоловік з Брянська, який розуміючи, якою  небезпечною  є ця особа не був байдужим  і  допоміг знайти нам цього злочинця.
Матієнко каже, що міліція її, колись  вразливу та м’яку, зробила більш загартованішою та вимогливішою до себе та оточуючих. Підкреслює:
- Мені в житті дуже пощастило з чоловіком. Він все життя пропрацював рятувальником, тому з розумінням відносився і до моєї роботи. Навіть коли доводилось засиджуватись у відділку до пізньої ночі, він завжди мене підтримував і зустрічав після роботи. Нині ми маємо дорослу доньку та первістка-онука.
Поза службою пані Наталя воліє лишатися жінкою, а не правоохоронцем. Вона дуже любить приділяти час родині та… малювати.
- Найбільше люблю малювати людей та квіти. Свої картини не продаю, а дарую близьким та друзям. Вдома, звісно, в мене маленька міні-галерея з власних робіт.

«Восьмого березня  на роботу!»

Заступник начальника штабу, майор міліції Олена Бурма закінчила Національну академію внутрішніх справ України і вже 13 років працює в Уманському міському відділі міліції.
   - В мене батько працював в одному із підрозділів МВС. Мабуть, його досвід, шлях і вплинув на вибір моєї професії. Після навчання працювала у слідчому  підрозділі, була інспектором сектору кадрового забезпечення. Нині  працюю у штабі головним завданням якого є контроль  за  дотриманням законності при прийомі та розгляді заяв і повідомлень від громадян про кримінальні правопорушення, а також дотримання законності при розгляді цих заяв.
Жінка мріє про правову державу, в якій люди дотримуватимуться законів. А ще мріє більше часу проводити з донечкою:
-  Адже часто затримуюсь  на роботі. Але донька хоч і ображаєтьсяза це, та все ж з розумінням відноситься до ситуації.
А 8 березня для жінки хоч і святковий, та все ж робочий день.
- Ми завжди на роботі. Але завдяки нашим  колегам-чоловікам  цей робочий день у нас скорочений. Вони обов’язково нас вітають та створюють святкову атмосферу.

«Міліція починається з кадрів»

Старший інспектор з кадрового забезпечення Леся Усенко закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ. Починала свій шлях із оперуповноваженого ДСБЕЗ, потім була старшим інспектором паспортної служби. Нині ж саме від цієї тендітної жінки у великій мірі залежить склад усього уманського відділу міліції, адже саме вона займається підбором та тестуванням майбутніх міліціонерів та дає направлення на навчання вчорашнім школярам, які налаштовані стати правоохоронцями.
- Моя робота дуже відповідальна. Адже ми маємо із усіх бажаючих обирати лише найкращих. Людина, яка хоче працювати в МВС має бути здоровою фізично та психічно. Адже саме під час екстремальних моментів  треба бути впевненими, що ці люди не підведуть.
 

До речі: в Уманському міському відділі МВС України до 1990 року працювало лише 2% жінок. Нині із 165 працівників відділку 12% - представники прекрасної статі.

текст: Аліна Кравець

фото: Володимир Гамалиця