"В Україні до влади прийшли радикальні націоналістичні групи, які проголошують нацистську ідеологію... Після терору, залякування, заборони говорити російською мовою люди повстали!" - такі дурниці з абсолютно серйозним обличчям розповідала пані Матвієнко в інтерв'ю російським ЗМІ. І після цього затята прихильниця Путiна на своїй малій батьківщині заслужила звання брехухи. Ба навіть більше - на її честь тут встановили стовп ганьби!

Днями, до речi, США оголосили про арешт активiв Валентини Матвiєнко. ...

"Ось дивіться, у Шепетiвцi, на п'єдесталі, де колись стояв Ленін, тепер - стовп ганьби Матвієнко, - показує Євген Ступак, представник місцевої "Самооборони". - Тут розміщені фото цієї пані, яка нинi персона нон грата у нашому місті. А також фото Путiна та інших семи росіян, які є в Раді Федерації та мають українське походження". Біля стовпа ганьби у середмісті зупиняється ледь не кожен шепетівець. Обурюється, тицяючи пальцями на фото Матвієнко...

"Що можна сказати про неї? Зрадниця - і то слово заслабке! Пам'ять батьків своїх зрадила! Путінська прислужниця! - кажуть люди в Шепетівці. - Дії Путіна підтримує щодо Криму, військовому вторгненню в Україну потурає... Ганебно!"

Тютiни в пошані ніколи не були

...Шепетівка - доволі похмуре місто, яке є залізничним вузлом України. Тут і досі віє радянським духом: є вулиця Карла Маркса, одна з найбільших у Шепетівці, а також вулиця імені піонера, героя Радянського Союзу Валентина Котика, і навіть школа на його честь! А останніми днями цим містом, яке у часи Другої світової стало рідним для багатьох російських військових, прокотилась хвиля патріотичних зібрань.

Шепетівці не можуть бути спокійними, коли чують з новин про те, як їхня землячка з трибуни російської Ради Федерації підтримує військову агресію Путіна.

"Скажу вам так: пані Матвієнко ми не пишались ніколи, хоча її там навіть визнавали однiєю з найвпливовіших жінок Росії, - каже старша жiнка, яка сама чекає на потяг на вокзалі у Шепетівці. - Ми колись, пригадую, звертались до тої Матвієнко по допомогу. Наші жителi просили її, аби, якщо така багата, хоч якось нашій Шепетівці допомогла. Але на такі звернення вона не зреагувала!"

"Ой, та ви про ту курку тут говорите? - долучається чоловік, що працює на залізниці в Шепетівці. - Завелика честь її прізвище вимовляти. Я телевізор вимикаю, коли з Росії її показують! А жінка моя, то взагалі плаче. Каже: ну як таких зрадниць могла народити українська земля?"

Народилась нинішня російська залізна дама на вулиці Пліщинській, а тоді - Карла Лібкнехта.

"Ось номер будинку - 25, - каже Михайло Верхогляд, який нині живе на Пліщинській. - У цьому особняку й мешкала родина Тютіних - це дівоче прізвище Матвієнко. Років двадцять тому цю хату продали".

Мешканці розповідають, що батько Валентини - Іван Тютін - був військовим з Росiї.

"Він служив у Шепетівці, був завгоспом у військовій частині, - каже Світлана Мороз, жителька Шепетівки, яка свого часу досліджувала українське походження нинішнього спікера Ради Федерації РФ. - А мама Валентини працювала у військовій частині, в їдальні мила посуд. Так вони й познайомились та одружились, ще на початку тридцятих років минулого століття. Антоніні, мамі Матвієнко, на той час було 19-ть. А Іван Тютін був старшим за неї на сім років. У родині Тютіних було четверо дітей - троє дівчат та хлопець. Правда, син, первісток, помер дитиною ще. Одна з доньок згодом загинула в аварії. Залишилось лише двоє - Валентина та її старша сестра Лідія".

Іван Тютін, як пригадують старожили Шепетівки, воював на фронті. Помер чоловік, коли його доньці Валентині сповнилось вiсiм років. До слова, доброї слави про родину Тютіних у Шепетівці не було ще і в далеких сорокових. Тоді брата матері пані Матвієнко шепетівці забили на смерть -- кажуть, за зраду...

"1952-го, коли Валентинi було три роки, Тютіни переїхали з Шепетівки на батьківщину їхнього батька Івана, у росiйську глибинку, - каже Світлана Мороз. - Але і там чомусь не прижились та вже незадовго переїхали до Черкас, де мешкали родичі матері Валентини. Там і оселилися".

До рідної Шепетівки пані Тютіна-Матвієнко не навідувалася вiдтодi ніколи...

"Краще б вона в аптеці ліки продавала!"

У Черкасах Валентина Тютіна жила до 18 років. Тут ходила до школи №19.

"Ми переглянули архіви нашого навчального закладу, знайшли там Тютіну Валентину, є інформація про те, що навчалась вона тут у 7 та 8 класах, - каже Юрій Лункін, директор школи. - Переглянули журнали того часу - це 1962 рік. Оцінки у Тютіної лише хороші - п'ятірки та четвірки. Немає ні трійок, ні двійок. Училась вона старанно. Щоправда, в деяких ЗМІ пишуть, що Тютіна закінчила школу зі срібною відзнакою. Та в нашій школі такої відзнаки вона не отримувала!"

За словами пана Лункіна, по закiнченнi 8-го класу Тютіна вступила до Черкаського медичного училища, яке закiнчила з червоним дипломом. Після того переїхала в Санкт-Петербург, де стала студенткою хіміко-фармацевтичного інституту, здобула спеціальність провізора. Та в цій галузі так і не працювала. Нині в Черкасах саркастично посміхаються: "Краще б ця Тютіна ліки в аптеці продавала!"

Після того як Матвієнко переїхала жити до Росії, про українську землю вона не забувала. До Шепетівки не приїздила жодного разу, а до Черкас - ледь не щороку. Тут жила її сестра, тут похована її мати.

"Востаннє Матвієнко була в нас минулого року, - каже екс-мер Сергій Одарич. - Вона приїздила на похорон своєї сестри Лідії Остапенко, яку поховали в Черкасах. Та й раніше навiдувалась до рідних, приходила на могилу матері".

А екс-голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь навіть навідувався до пані Матвієнко 2008 року з офіцiйним візитом.

"Коли ми мали з нею особисту розмову, то Матвієнко навіть перейшла на українську, - каже Володимир Анатолійович. - Вона прекрасно володіє українською - цим і здивувала. А нині здивувала вдруге - вже неприємно. Ну ніяк не вкладається в голові: невже вона може так ненавидіти нас, нашу Україну, яка є і її рідною землею?"

У Черкасах розповідають, що Матвієнко навряд чи знову приїде до них. Адже тут її вже ніхто не чекає. Була ще племінниця, але й та переїхала звідси. Нещодавно у Черкасах помер і її добрий друг - Володимир Лук'янець, екс-голова місцевої ОДА. До слова, свого друга Матвієнко щедро обдаровувала - у родини є іменний годинник від Валентини Іванівни, а також шафа-купе і кілька картин.

До речі, бувала Матвієнко і у Західній Україні, яку путінська пропаганда називає бандерівською. У Львові 2006-го вона приїздила на святкування 750-річчя міста Лева і виступала з трибуни перед львiв'янами. Добре було б спитати пані Матвієнко, чому не пригадує, як її прийняли у бандерівському Львові? Чому не розкаже, як узагалі залишилась живою у тому місті, де, як запевняють путінці, росіян ледь не вбивають?!

Багато запитань в українців нині до пані Матвієнко: як сміє оббріхувати рідні землі, називаючи патріотів терористами, як може потурати військовому вторгненню в Україну та служити Путіну, який хоче війни з рідним їй народом? ...

"Сподіватись на совість таких людей - марна річ, - кажуть активісти у Шепетівці. - Нещодавно ми кричали їй "Ганьба". Голосно кричали. І будемо кричати ще! Та чи можна достукатись до цієї Матвієнко, серце якої глухе до тривог та сліз землі, де вона народилась?"

До речi: Митрополит Софронiй: "Як ви могли так вчинити?"

В інтернеті з’явилося звернення митрополита Черкаського та Канівського Софронія (УПЦ Московського патріархату) до вихідців iз Черкащини, які сьогодні обiймають високі посади у російській владній ієрархії.

Зокрема, мова йде про спікера російського сенату Валентину Матвієнко i тамтешнього міністра культури Володимира Медянського: "Історія цінує тих людей, які незалежно від обставин, місця проживання та громадянства завжди пам’ятають, звідки вони походять, де їхня батьківщина, де закопана їхня пуповина. Однак у своїй історії Україна знала багато випадків зради. Нікуди не ділися зрадники і в наш час. Розумію - гроші, слава, вплив, влада, а совість де? Де проявлена совість до свого люду? Мені соромно за вас, Валентино Матвієнко, я ж з вами зустрічався, коли ви приїздили до Черкас; образливо за ваших родичів, що ще живуть у Черкасах. Тут ваша школа, медучилище, повітря Дніпрове - ви ж виросли на цьому, то як змогли так підло вчинити щодо свого народу, призиваючи того бандита Путіна (його не можна інакше назвати) посилати сюди, на ваших земляків, війська? Я хотів би подивитися у вічі міністровi культури Росії зi Сміли. Яка в нього культура? Чи він знає історію, чи знає про страждання українців? Люди добрі, схаменіться! Кому ви служите? Чому ви зрадили Батьківщину, поїхали з України і будуєте щасливе життя для росіян, якого там насправді й немає. Чому не хочете будувати його для українців? Виправте свої страшні і злочинні помилки проти свого народу, бо Бог вам цього не вибачить!"

Нагадаємо, міністр культури Росії, смілянин з походження Володимир Мединський  був одним із організаторів збору підписів серед російських діячів культури на підтримку дій Путіна у Криму. Спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко підтримала ініціативу Володимира Путіна увести армію на територію України, пише видання procherk.info.