Ввезення в Україну цукрозамінників та підсолоджувачів може бути заборонені, а їх використання в харчовій промисловості – істотно обмежене – пише видання "Форбс". Прийняти такий закон парламенту пропонує депутат–регіонал від Черкащини Геннадій Бобов.
Якщо Рада підтримає його законопроект, під заборону потраплять 13 харчових добавок. Це практично всі ключові цукрозамінники, включаючи аспартам, який можуть споживати діабетики, – в Україні їх не випускають. Використовувати підсолоджувачі в харчопромі можна буде тільки в окремих випадках: при виробництві спеціальних і (або) дитячих продуктів харчування, якщо МОЗ видасть окремий дозвіл. Попередження про зміст ерзац–цукру повинно займати 15% площі етикетки.
Бобов в пояснювальній записці посилається на ряд наукових досліджень, які доводять шкоду таких добавок для здоров'я, зокрема, на їх властивість викликати онкозахворювання. "Також це дозволить стабілізувати ситуацію на ринку цукру і зберегти в цукровій та суміжних галузях 15 000 робочих місць", – вважає депутат.
Автор законопроекту піклується не тільки про здоров'я споживачів і вітчизняному виробнику, а й про власний бізнес. Бобов є господарем одного з найбільших виробників цукру в країні – "Панда" (Черкаська область). У поточному сезоні його компанія посіла сьоме місце за обсягами виробництва.
Згідно з оцінкою голови правління асоціації "Укрцукор" Миколи Ярчука, всього в Україні в сезон ввозиться підсолоджувачів в кількості, еквівалентній 300 000 тонн цукру. Це 17% внутрішнього споживання. Як у лобістській організації цукровиробників поставилися до ініціативи Бобова? "Зрозуміло, ми її підтримуємо", – заявив Ярчук. За його словами, незважаючи на те, що цукрозамінники рекомендують діабетикам, є багато досліджень, які доводять їх шкоду для людського організму. "Мета захисту національного виробника в даному випадку не є основною, – наполягає голова асоціації. – Ми виступаємо за те, щоб був імпорт якісного продукту і споживач був попереджений".
Цукрозамінники, які можуть потрапити під заборону, застосовуються в першу чергу у виробництві солодкої газованої води – для того щоб зробити її дешевше. "Такі добавки використовуються в основному в безалкогольних напоях низького цінового сегмента", – уточнює начальник відділу корпоративних комунікацій компанії "Оболонь" Оксана Пиріжок.
Ціни на цукор і аспартам відрізняються навіть не в рази, а на порядок. "На 1000 літрів газованої води потрібно 400 кг цукру або два кілограми аспартама, – пояснює керівник однієї з компаній–імпортерів підсолоджувачів, що попросив не називати його. – У першому випадку витрати складуть 2000 гривень, у другому – всього 300 гривень".
Директор з маркетингу Bon Boisson Beverages Олена Фокіна зазначає, що в разі заборони імпорту цукрозамінників виробники змушені будуть підняти ціни на дешеві напої на 35–40%. На її думку, це рівноцінно зникненню сегмента.
Втім, якщо законопроект буде прийнятий, то від добавок відмовляться тільки локальні гравці. Міжнародним корпораціям вигідніше припинити в Україні виробництво. "Я, було, вирішив, що це першоквітневий жарт, – відреагував на вихід законопроекту директор зі зв'язків з громадськістю "Кока–Кола Беверіджиз Україна" Андрій Бублик. – Рецепт "Кока–кола лайт" ідентичний по всьому світу, тому якщо ми не зможемо завозити інгредієнти, то не будемо випускати тут продукт". Єдиний вихід у такому випадку – заміщати виробництво імпортом, що, знову–таки, здорожчує напій для кінцевого споживача.
Автор законопроекту йде проти світового тренду: європейські і американські компанії, що випускають солодкі напої, навпаки, намагаються скоротити кількість цукру і знизити калорійність продуктів.

Бублик підкреслює, що добавки, які використовує Coca–Cola в Україні, застосовуються в більшості країн, і їх безпечність доведена. "Було б дуже цікаво ознайомитися з дослідженнями, на які посилається автор законопроекту", – іронізує він