Екс-начальника Державного архітектурно-будівельного контролю області судитимуть за хабар. Вимагав у підприємця 80 тис. грн за погодження декларації про введення в експлуатацію будинку. "ГПУ" поцікавилася в жителів області — за що давали хабарі.

Марина Міняйло, 39 років, Канів:
— Із чоловіком хотіли поїхати на море, але відпустки ні він, ні я ще не заробили. У лікарні домовилася за довідки на лікарняний на два тижні. Собі попросила у кардіолога, а чоловікові — в уролога. Спочатку лікарі й слухати не хотіли, але коли натякнула, що можу заплатити, то написали. Уролог замовив пляшку коньяку за 150 гривень на додачу. Грошей мали обмаль, то купили дешевший коньяк і шоколадку, у конверт поклали гроші. Коли лікар дав на руки довідку, швидко поставила пакет і вийшла з кабінету. За дверима почула голосну лайку.

Олексій Тесленко, 45 років, Тальне:
— Їхав напідпитку від кума машиною. Недалеко від дому зупинили даїшники. Сказали: або 3500 гривень штрафу, або громадські роботи на місцевому кладовищі. Я согласився відпрацьовувати. Жінці не казав, бо від машини ключі відібрала б, на велосипеді катався б. Щодня відпрацьовував по чотири години. Коли з роботи перестали відпускати, попросився у сторожа, яка відмічала мій приход і уход, щоб защитала мені 10 днів, що ходив. За це купив їй пляшку вина, копченої ковбаси, сиру, хліба та фруктів. Тоді ще й бензіну каністру привіз — для нужд кладовища. Відпрацювання без проблем закрили, тепер за руль п'яним не сідаю.

Анастасія Макарова, 27 років, Умань:
— Знайомі запропонували попрацювати в кафе помічником кухаря. Але була одна умова — медичну книжку треба принести через  день. Знайома медсестра згодилася допомогти за 200 гривень. Наступного дня вона захворіла, документ я отримала лише через тиждень. На ту роботу так і не влаштувалася.

Аліна Мовчан, 25 років, Христинівка:
— Два роки тому їхала потягом до Харкова. При вході до вагона показала провіднику квиток, зайшла до купе. Коли потяг рушив, квитки почали знову перевіряти. Але свого я не знайшла, перерила всі кишені, сумку, під полицями подивилася. Його ніде не було. Щоб мене не висадили на наступній станції, тихенько поклала провіднику у кишеню "сотню".

Дмитро Луговський, 25 років, Черкаси:
— Закінчив історичний факультет місцевого вузу. Роботу сказали шукати самому. Знайомий порадив звернутися в сільську школу, бо там завжди треба кадри. Директор затребував 6 тисяч за місце: "Істориків, як гною, розвелося, так просто не влізеш". Прийшлося продати свого мотоцикла та батьків потрясти. Тоді наслухався, що пішов вчитися не туди, але суму разом назбирали. Працюю за 1500 гривень на місяць. Хату пообіцяли дати, коли три роки пророблю.

Анастасія Любченко, 23 роки, Черкаси:
— Коли вчилася в університеті, часто застужувалася і пропускала пари. За пропущені заняття вимагали платити по 5 гривень.