«Укрзалізниця» збирається вчергове підвищити ціни на пасажирські перевезення, які й без того є недешевим задоволенням. У нинішніх умовах економічної кризи доводиться все частіше замислюватись про економію. Виходів із ситуації небагато: або миритися з цінами або їздити автостопом, рекомендує видання «Uainfo».

Автостоп для України – вже не екзотика. В інтернеті навіть існує ресурс, де водії та подорожні викладають свої маршрути: одні, якими їдуть, а інші – якими б хотіли. Таким чином, люди знаходять одне одного, домовляються про деталі і їдуть.
Також існує низка громадських об'єднань автостоперів. Є навіть спеціалізований фестиваль автостопу «Українська Ельба», що проводиться тричі на рік, збираючи велику кількість як українських, так і закордонним прихильників автостопу.

– Будь-яка людина йде на ризик, їдучи автостопом. Ніколи не знаєш напевне, хто сидить за кермом, – каже автостопер із великим досвідом Ярослав Геренок.

За його словами, «ніколи не можна далекобійнику говорити щось типу: «А чому ти з вищою освітою далекобійником став?». Також Ярослав не радить говорити про свої високі статки: «Треба пам'ятати: ти на його території і треба грати за його правилами».

Автостоп передбачає, що людей підбирають, не вимагаючи сплати за послугу. Але випадки бувають різні. В автостопі бувають різні історії.

– Одного разу я їхав з подругою з Києва до Черкас, чисто на день, пива випити, – розповідає стопер із великим стажем Михайло Тулінцев (Махно). – Піймали легкову машину, ще й з розбитим вікном. Його ДАІшники два рази спиняли й питали, що з вікном. Коротше кажучи, такий комфорт, що в старому ЛУАЗі краще було б. Він провіз нас 200 км, а під Черкасами почав казати: «А ви мені на бензин лишите гроші?» Я йому кажу: «Дядя, ти знаєш, що таке автостоп?» А він мені: «Ну, хоч 20-ку дасте?» Бувають і такі люди.

Без сумніву, автостоп – це значка економія грошей, проте стопери зауважують, що економія грошей не повинна бути самоціллю автостопу.

Емоції від пригод, щира розмова з людиною, яку вперше бачиш, дорога та відчуття свободи – ось та радість, яку можна пережити, їдучи автостопом. Багато стоперів переконані, що автостоп – це не спосіб подорожування, а стиль життя.

Їдучи автостопом потрібно слідувати низці правил та бути обережним.

За словами Михайла, який проїхав автостопом більше 13 тисяч кілометрів, в автостопі є свої традиції:

– Перед тим, як ловити машину, потрібно кинути на дорогу п'ять копійок, це нібито допомагає. Потрібно порахувати 57-му машину, вона, нібито, точно візьме. Не знаю чому, але це все діє.

– Якщо ти новачок, то слід виходити на найжвавіші траси, такі як Київ-Одеса (М 05/E95), Київ-Варшава (M05/E40), Київ-Харків (М03/Е40). Найкраще виїжджати в будній день вранці, тому що на вихідних всі сім'ями кудись їдуть. Вони нікого не беруть, а якщо й візьмуть, то потім починається «А ви мені хоть шось залишите?» – радить Ярослав Геренок. – Найкраще починати з табличкою, типу «Я їду туди», це коли на шматку картону пишеться назва міста, куди тобі треба потрапити. Потрібно тепло вдягтися, бо ніхто не знає, скільки доведеться стояти. І сигарет взяти побільше: якщо сам не куриш, поділишся з водієм.

Крім того, водії дуже втомлюються, тому завданням стопера, який сидить в машині є «розважати» водія.

– З далекобійниками потрібно багато говорити. І говорити на прості теми, про життя загалом. Краще не говорити, де працюєш, скільки заробляєш. Найкраще говорити про жінок, випивку, смішні історії з життя, – радить Ярослав.

Що стосується водіїв, то вони вважають, що автостоп в Україні «іде в маси». Хоч і повільно, але ті, кому доводиться долати величезні відстані, будучи і вдень, і вночі за кермом, починають розуміти, що наявність стоперів їм же на руку.

Далекобійник Олександр розповідає, що їде сам цілими днями і єдиною радістю для нього є старенька магнітола, «нема до кого й озватися».

– Тому я часто беру попутників. Звісно, я дивлюсь, чи можна довіряти людині. Зазвичай, беру хлопця і дівчину або одну людину. Я люблю поговорити про життя, про все на світі. А дорога, повірте мені, вона зближує людей,– переконує Олександр.

Автостоп не є просто способом подорожування, не є просто пригодою. У першу чергу, він для тих, хто жити не може без дороги, для тих, кому подобається просто довго кудись їхати, для тих, кому подобається знайомитися з новими людьми і говорити про все на світі.

Тому, якщо ви належите до таких людей, – «Теплої вам траси» (стандартне побажання стоперів один одному).