Те, що на Уманщині археологами виявлено велику кількість пам'яток скіфського часу, ні для кого не секрет.
     У додатку «Киевских губернських ведомостей» від 17 жовтня 1853 йшлося про великі  кургани біля Умані: «Безліч попадалося нам могил, але такої величезної і високої не доводилося бачити на полях Київського краю.».
З середини XIX століття починають проводитися активні розкопки скіфських пам'яток з метою пошуку мистецьких та інших цінностей, а захоплення археологією стає досить модним заняттям і досягає свого апогею.  Так, наприклад  1887 році у селі Рижавка, що на Уманщині розкопали два кургани. У підґрунті одного з них виявили заплутаний хід у чотирикутну камеру зі склепіннями, де знаходився  скелет. Археологи на ньому знайшли золоті предмети: дві сережки у вигляді грифів, кована діадема із зображенням п'яти танцівниць, два намиста, до чотирьохсот бляшок, які нашивали на сукню, прикраси від пояса, браслет, вісім перснів. І це була не єдина знахідка скіфського золота на Уманщині. Пізніше археологами були проведені розкопки декількох курганів в іншого населеного пункту, де також знайшли скіфське золото, про що писали в польському журналі «Свят віт» за 1917 рік.
   У 1920 році Київським Губернфінвідділом були відкриті сейфи Уманської спілки взаємного кредиту, де було знайдене золото, а саме: монети грошової колекції, інші цінні археологічні матеріали. Скіфське золото було вислано в Київський губернфінвідділ і з того часу більше ніхто про нього нічого не  чув.
Скільки високохудожніх виробів з скіфського золота було знайдено на Уманщині, складно сказати, якщо враховувати, що тільки з одного поховання витягли до півтисячі золотих предметів. На сьогоднішній день навіть не відомо, яку кількість курганів було розрито в часи революції, громадянської війни ...
     Однією з останніх знахідок порадувала археологів експедиція у село Нетеребка Корсунського району. Де під час розкопок було знайдено 2 прикраси: нашийну гривню, золоту прикрасу, довжиною майже півметра і вагою близько 180 г. Та налобну діадему із зображенням грифона, розміром близько 5 на 10 см. Цю експедицію організували Світлана Бєссонова із інституту археології НАНУ та науковець Михайло Сиволап із Черкаського національного педуніверситету ім. Богдана Хмельницького. Розкопки вели студенти-історики Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
Науковці зазначили, що навіть не очікували дістати з землі такі знахідки, адже за словами завідуючої відділом археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап. Могила на 90 відсотків була перекопана чорними археологами, які до своєї роботи долучили сучасне бурове устаткування. І те, що маючи на озброєнні таку техніку,крадії не знайшли цей скарб для науковців стало приємним подивом та щиро порадувало.

За матеріалами  В. Перегуди