Про старовинне місто Жашків існує багато легенд та цікавих історій.

У Жашкові, особливо в центральній частині міста, можна будь-якої миті провалитися крізь землю в абсолютно непередбачуваних місцях: на рівній гладенькій дорозі, у власному будинку тощо. Це явище настільки непередбачуване, як і загадкове…

Вивчення підземних ходів, з власної ініціативи, взяв на себе вчитель історії, пенсіонер Михайло Дейнеко. Він вже багато років вивчає підземні лабіринти рідного міста. Михайло Дейнеко самотужки створив уніка­льну карту-схему печер під райцентром. Спеціально завів зошит, у якому з 1996 року фіксує місця провалів на вулицях міста й свідчення очевидців – у кожному загадка, нерозкрита таємниця...

Очевидці стверджують, що бачили печери шириною не менше чотирьох метрів (могли розминутися дві підводи), висотою – більше трьох метрів, їх склепіння овальне. Знаходяться печери від поверхні ґрунту на глибині 2-4 метри.

Ким і коли були виконані ці ходи-печери, яке було їх призначення? Відповідь на ці запитання спробувала дати уродженка Жашкова, письменниця Докія Гуменна у своїй автобіографічній книзі «Дар Євтодеї» (авторка тут народилася, а пізніше, аж до глибокої старості, мешкала у Нью-Йорку, де й померла в 1996 році). Вона висловила цікаву й цілком вірогідну гіпотезу, що підземні ходи-печери Жашкова пов'язані із Дрижипільською битвою, яка відбулася в цих місцях узимку 1655 року. Козаки Богдана Хмельницького й російські солдати потерпіли поразку. На Жашків на довгі роки лягла чорна мла татарського іга. Жителі, щоб не бути знищеними або забраними в полон, удень і вночі копали собі печери-схованки.

В одній із легенд говориться, що наявні в Жашкові підземні ходи є складовою частиною оборонно-фортифікаційних споруд, створених за часів Володимира Великого, які захищали Київську Русь від нападів кочових орд, зокрема, половців із півдня. Заселив Володимир Великий ці землі доброзичливими берендеями. Свідком тих часів є урочище при виїзді із Жашкова на Бузівку, яке місцеві жителі називали Троянами.

Підземні ходи були складовою частиною оборонно-фортифікаційних споруд леген­дарного міста Торчеська, яке згадується в «Повісті временних літ».

Є також свідчення (поки що науково не підтверджені), що були підземні ходи від Жашкова до Сорокотяги, Конели і навіть до Умані. Подібні ходи, згідно легенд, зв’язували також Жашків із Ставищем (колишнє велике місто Любомир).

Ось так – печерка до печерки...

Про ті далекі славні часи, на жаль, нічого не відомо, зате про дореволюційний період жашківських печер існує чимало переказів. І всі вони мають кримінальний присмак. У просторих підземних ходах у ті часи знаходила притулок злодійська організація, яка переховувала тут вкрадених коней, а потім продавала їх на знаменитому жашківському торжищі.

Що ж то за жашківське торжище? Про нього у сво­їй книзі-спогадах пише ві­дома письменниця Докія Гуменна: «Найбільше славив­ся Жашків кінською торго­вицею. Коней приводили сюди аж із Туреччини, звідусюди прибували покупці з грішми. Були спеціальні гендлярі кі­ньми, що звалися ліверанти. Вони вміли продавати коней з вадами. А крім того, треба обачним бути, бо прода­валися тут і крадені коні. Існувала навіть приказка: «Не бери жінки в Києві, не купуй коня в Жашкові».

У таємничих підземних коридорах побували десятки, якщо не сотні,  місцевих жителів просто з цікавості. На свій страх і ризик, без будь-якого спеціального спорядження, зі свічкою або з ліхтарем, вони, хто на десять, хто на п'ятдесят метрів, просувалися углиб ходів.  Колись тут знаходили срібні і золоті прикраси, старовинну зброю, військове споряд­ження, кістяки людей та тва­рин. Вияви­ли також зразки «наскельного живопису» – на одній із глиняних стін містилося ре­льєфне зображення воза з волами і коней.

В наш час золота і срібла ніхто вже не знаходить, але речі, на які інколи натрапляють, становлять не меншу цінність. Особливо для істориків і археологів. Це старовинні мечі, наконечники стріл, військове спорядження тощо.

Жашківські підземелля не досліджені офіційною наукою, хоча є історичною та археологічною пам’яткою, а грунтовне вивчення підземних ходів  Жашкова може мати велике наукове та практичне значення.