17-річна уманчанка Валерія Семенкова стала єдиною українкою, що принесла медаль українській збірній на цьогорічному Юнацькому чемпіонаті світу з легкої атлетики. На змагання, у складі юнацької збірної України, з Умані поїхало дві спортсменки Марина Ігнатенко та Валерія Семенкова. Проте саме Валерія, метнувши молот на відстань у 68м 62 см, здобула бронзу.

У бесіді з «Умань.Інфо» Валерія розповіла про те, з якими труднощами доводитись зіштовхуватися на шляху до омріяних перемог, розповіла про майбутні плани щодо спортивної кар’єри та розповіла про роль спорту у своєму житті.

На перше тренування привів дідусь

- Саме він «підштовхнув» мене до занять легкою атлетикою аби я ….. не грала у футбол. Мені тоді було 10. Шаленого захоплення перші тренування з метання молоту не викликали, проте було цікаво, - згадує спортсменка. – Дідусь і зараз дуже підтримує мене.
   За 7 років тренувань дівчина не раз їздила на всеукраїнські та міжнародні змагання, де завойовувала нагороди. Проте й досі пам’ятає свої найперші змагання.
- Це був Чемпіонат України серед дітей. Він проходив у Ялті. Мені  було 13.  За результатами змагань стала сьомою. Дуже раділа. Для мене це було досягненням

Додає:

- Дуже люблю легку атлетику. Нині навіть не знаю, чим ще я могла б займатись.  Проте за кожною перемогою стоїть щоденна праця. Тренуюсь 5-6 разів на тиждень. Неділя завжди вихідний, іноді - четвер. Щоправда під час спортивних зборів, перед змаганнями, тривалість тренувань збільшується.

«На змаганнях у Донецьку відчувала шалену підтримку»

14 липня, під час юнацького Чемпіонату світу, Валерія з другої спроби встановила особистий рекорд – 67,55 м. А четверта спроба принесла підопічній, відомого уманського тренера Анатолія Тихомирова бронзу, адже атлетка метнула молот за позначку 68,6 м. До речі суперницями уманчанки були: угорки Хельга Фольдьї, яка метнула молот майже на 72 метри, а та Река Дюрац, яка  встановила новий рекорд чемпіонату – 73,2 м.

Згадуючи напружені змагання Семенкова каже:

- Під час змагань фактично до останнього дивилась на табло, розуміла: я - третя, і боялась аби не стати четвертою. Четверте – найобразливіше місце. А коли оголосили результати і я зрозуміла, що бронза моя - підбігла до дідуся, який вперше поїхав зі мною на змагання. Він мене обійняв. Узагалі  складно передати емоції, які відчуваєш, коли розумієш, що отримала нагороду.
Спортсменка підкреслює: на цьому чемпіонаті мала шалену підтримку, яка і стала одним із стимулів перемоги.
- На змаганнях був і мій дідусь, і тренер, і  Олександр Крикун( прим. авт. – український легкоатлет, що спеціалізувався у метанні молота, призер Олімпійських ігор). Я відчувала, що маю шалену підтримку.
Додає:

-В Умань тоді ще не встигла зателефонувати і повідомити результат, як мої рідні вже все дізналися з екранів телевізорів та через мережу Інтернет. Узагалі рідні, близькі та друзі завжди хвилюються за мене. Мені дуже пощастило оскільки рідні люди завжди підтримували мій вибір і ніколи не були проти занять атлетикою. Зараз навіть не знаю чим би не займалась, якби не метання молота. Взагалі не уявляю свого життя без спорту.

Девіз: «Тільки вперед!»

- Після змагань у Донецьку  зрозуміла, що спроможна на більше. Але мені ще потрібно багато працювати, викладатися на 100%. Адже, щоб досягти мети потрібно дуже багато працювати, не зупиняючись на досягнутому.

Дівчина каже, що спорт її змінив.

– Адже він дисциплінує, виховує. Та, звісно, всі мої досягнення – це результат тренерської роботи Анатолія Михайловича Тихомирова. Він завжди вчить, що аби досягти результату потрібно викладатися щодня, і лише важкою працею можна здобути нагороди. Взагалі Анатолій Михайлович завжди знаходить потрібні слова аби підтримати чи стимулювати. Завдяки йому я намагаюся показати усе, що вмію. Знаю: не маю права підвести людей, які вірять у мою перемогу.

Валерія, що цьогоріч закінчила 11-й клас вступатиме до Київського інституту фізичної культури та спорту.

- Дуже хочу навчатися там.  Адже серед студентів цього вишу дуже багато друзів-спортсменів, з якими ми познайомилися та потоваришували під час змагань.

А ще дівчина готується до Чемпіонату України, що відбудеться восени.

- У цій віковій категорії він буде для мене останнім. Тому хочу показати гідний результат. Мрію побити рекорд Альони Шамотіної з Дніпропетровська - 72 метри. Знаю, що це в моїх силах. У попередній, молодшій групі я побила рекорд нашої атлетки Наталії Золотухіної,11 років ніхто не міг метнути далі 64 метрів, мені вдалося метнути на 66, 7 метри. Це було 2 роки тому. Цей результат досі ніхто не покращив.

Додає:

- А ще мрію потрапити наступного року на Чемпіонат світу, який буде відбуватися у Америці, штаті Юджин. І звісно, як і кожен спортсмен мрію про Олімпійські ігри.