Мітинг пам'яті в'язнів концтабору "Шталаг-349" розпочинають серед ночі. Вшанування жертв нацизму влаштували активісти реконструкторських і пошукових клубів. За традицією, лунає поминальний дзвін.

Юрій Торгало – дослідник історії цього концтабору, названого в народі «Уманською ямою» - розповідає, що на території нинішнього дендропарку «Софіївка» діяв один з лазаретів «фабрики смерті». Тут загинули близько 4 тисяч полонених. Каже, ці цифри стали відомими лише два роки тому. Радянська влада приховала факт існування табору. Вважалося - радянських солдатів у полоні не було.

Юрій Торгало, директор Уманського краєзнавчого музею: "Комуністичний режим заховав від рідних і близьких бійців Червоної армії. Уявяляєте - вони отримували коротке повідомленя "пропав безвісті".

Нині про подібні місця стає відомо завдяки праці дослідників та істориків. Місцевий пошуковець розповідає - земля на Уманщині буквально всіяна артефактами Другої світової. Разом з істориками їдемо в експедицію. Влітку 1941-го тут сталася одна з найбільших катастроф тієї війни. Німці взяли в оточення 100 тисяч радянських військових.

Урочище «Зелена брама» на Кіровоградщині - саме у цьому місці у серпні 1941 року в оточення військ Вермахту потрапили одразу дві радянські армії, солдати яких стали першими військовополоненими концентраційного табору – "Шталаг-349", названого в народі "Уманською ямою".

Владислав розповідає: коли проїжджає повз ці поля пшениці та соняшника - не може спокійно спостерігати краєвиди, адже знає, що тут відбувалося влітку сорок першого.

Пошуковці називають ці поля "полями смерті". Тому що саме на цих полях полягло найбільше воїнів, які пішли на прорив з оточення. Мова йде про тисячі загиблих.

За словами дослідників, роботи у цій місцевості вистачить надовго. На підтвердження своїх слів демонструють, що особисті речі радянських солдатів можна знайти просто під ногами.

Владислав, пошуковець: "Ось, дивіться - ми бачимо рештки протигаза радянського воїна. Рештки - шкіри від амуніції".

Активісти кажуть, що не матимуть спокою, допоки у землі залишаються безіменні воїни.