Напередодні Міжнародного дня музеїв  в Умані презентували книгу «Умань та уманчани очима П.Ф.Курінного( з особистих щоденників за 1989-1917 рік)» та відкрили відреставровану залу «Умань очима  Петра Курінного»
Вчора, 17 травня, у переддень Міжнародного дня музеїв у стінах Уманського краєзнавчого музею краєзнавці презентували перше видання «Умань та уманчани очима П.Ф.Курінного( з особистих щоденників за 1989-1917 рік)». Над ним вони працювали 5 років.
- Петро Федорович Курінний - батько видатного українського історика, музеєзнавця, засновника Уманського історичного музею – Петра Петровича Курінного. Він був одним із тих, кого називають «self-made man» тобто людиною, яка зробила себе сама. Син кріпака із села Свинарка зумів здобути вищу освіту і стати юристом. Петро Курінний та його дружина Пелагея мали  чотирьох синів та двох дочок. Жила сім'я в Івангородському передмісті Умані, - розповідає завідувач науково-дослідного відділу історії Лариса Гарбузова. - Працював приватним повіреним Київської колегії адвокатів, у кооперативній спілці, був попечителем сільської школи, тощо. Після

встановлення радянської влади матеріальне становище Курінних стало важким. Радянська влада заборонила діяльність приватних адвокатів. Курінному довелось працювати рахівником на млинах у селах. У 1931 році він змушений був вступити до колгоспу. Кінець життя його був трагічним. Людина яка все своє життя тяжко працювала, була відданим громадським діячем померла в злиднях.
 

І все своє життя Курінний вів щоденник, в який записував усі події, факти з життя міста, розповідав про його мешканців та архітектуру і просто ділився враженнями від побаченого чи почутого. Нині для краєзнавців його щоденники - цінні історичні документи, в яких зафіксовані свідчення про події на початку 20 століття.

- Петро Федорович все своє свідоме життя вів щоденники, які сьогодні – унікальний «людський документ», що дає можливість дізнатися та зрозуміти життя наших дідів, наше минуле, - додає в.о. директора музею Юрій Торгало. - Читаючи їх людина поринає у життя Умані на початку 20 століття. На сторінках щоденників описується повсякденне життя міста та його мешканців, про події у конкретних районах, які зараз хоч і суттєво змінилися, та їх легко впізнати із записів. Розповідається про тодішню архітектуру Умані.  

    Щоденники написані російською мовою дрібним акуратним почерком з хронологічною послідовністю та детальним викладом подій, що відбувалися в Умані на початку 20 століття.

- Потрапили щоденники до нас випадково. Адже син Петра Федоровича  - Петро Петрович Курінний, підтримував діяльність українських націоналістів. І перед приходом радянської армії, аби уникнути репресій, у 1943 році забравши щоденники батька і цінні папери емігрував до Німеччини. Тому ніхто і уявити не міг, що через стільки років родинні записи Курінних знову будуть слугувати вивченню історії Уманщини, - каже Торгало. -  На початку 2000 року деякі фотографії, документи і один щоденник були введені в обіг Національного музею історії України(Київ) і Національного інституту археології НАН України.

Решта - 14 щоденників та інші матеріали родини Курінних потрапили вже до уманських краєзнавців 2008 року, які одразу ж почали опрацьовувати їх.
- Коли виникали питання щодо оприлюднення деяких особистих і навіть інтимних фактів із життя родини Курінних ми проводили перемовини і власники щоденників дійшли висновку -  до 2041 року  зміст щоденників не буде відомим широкому загалу краєзнавців, а дані, що стосуються міста чи історичних подій країни або регіону будуть оприлюдненні громадськості. 
Нині фахівці вже працюють над другою частиною видання, до якої увійдуть записи 1918-1929 років

До речі:
В цей же день була відкрита і виставкова зала «Умань очима Петра Курінного». Серед експонатів якої є не лише документи, архівні записи, а й особисті речі родини Курінних.