Професії зварювальника, токаря чи слюсаря нікому не потрібні. Молодь не хоче здобувати такий фах, бо він не вважається престижним. У приймальній комісії будівельного ліцею немає жодного абітурієнта.

Лише на плакаті дівчина з валиком у руках закликає йти вчитись на муляра-штукатура. Директор навчального закладу сушить голову над тим, як заманити на навчання майбутніх студентів. Минулого року цей ліцей набрав лише 210 учнів, при спроможності навчити 600 чоловік. Але ті, хто обрав саме роботу власними руками – не шкодують. "Мені подобається оздоблювати руками", - пояснив муляр-штукатур Андрій Зосік.

Те, що не є модним зараз, може стати вельми запитуваним згодом. А відтак, і добре оплачуваним через дефіцит кадрів. Роботодавці уже відчули брак кваліфікованих фахівців. Нині на ринку праці 50% вакансій – саме серед робітничих професій.

"Кожен хоче в офісі сидіти. Важка фізична робота – не кожному це подобається", - пояснив монтажник водопроводів Олександр. А його напарник додав, що студенти часто після навчання сидять без роботи вдома, тоді як у нього робота завжди буде.

Директор сайту з підбору персоналу Марина Мариніна такі твердження не спростовує. Каже, вже нині роботодавці пропонують і умови, і пристойну зарплату. "Ми називаємо їх синіми комірцями. Вони зароблять часто не менше, ніж білі комірці, а то й більше, але не вистачає часто інформації, що ти можеш заробити більше, ніж юрист, економіст, котрих дуже багато на ринку", - розповіла вона.

Кризу спеціалістів кілька років тому пережила Польща. Там бракувало біля 10 тис. фахівців лише у сфері послуг. Не говорячи про інші. Якщо в Україні не змінити ставлення до робітничих професій, за 5-10 років такі спеціалісти просто зникнуть і в нас.