Дітей із ДЦП вчать ходити диво-роботи. Усього їх вісім в Україні. За місяць кожен робот може допомогти лише 15-ьом маленьким пацієнтам. Пристрій імітує пересування людини. Завдяки новітній системі, діти тренують мозок відтворювати ці ж рухи вже без апарата. Направлення на тренування  із  роботом мають видавати неврологи. На практиці ж вони здебільшого замовчують інформацію.

Металева конструкція підключена до монітора. На ньому відображається аватар, який імітує рухи пацієнта. Під час терапії на комп’ютері з'являються цікаві картинки, що привертають увагу дитини. Ось так швейцарський робот від початку року навчає ходити українських дітей. Усі його учні мають проблеми із опорно-руховим апаратом. П’ятирічна Настуся - одна з них. У дівчинки ДЦП. Вона не може повноцінно контролювати тіло.

Людмила Пєнцова, мати Насті: «Мы приехали сюда на очередной курс лечения. нам сказали, что у них есть такой вот замечательный аппарат "Лакомат". Предложили попробовать пройти курс на нём. Пробуем».

Харківський науково-дослідний інститут протезування цього робота отримав торік у грудні. Реабілітація на ньому безкоштовна, запевняють лікарі. За місяць сеанси на закордонному пристрої проходять лише п'ятнадцять пацієнтів. Один робот замінює щонайменше трьох лікарів.

Ірина Чернишова, заввідділення реабілітації Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності:«Для того, чтобы обеспечить правильное движение ног ребёнка необходимо участие нескольких специалистов, несколько реабилитологов, чтобы они обеспечили движения и голени и бёдер».

Від початку року робот допоміг восьми десяткам пацієнтів. П‘ятеро вже самостійно ходять. Окрім Харкова, такі роботи є ще в семи регіонах. Щоби досягти ефекту, процедури слід проводити щодня протягом півмісяця. І одного курсу - замало.

Людмила Мислицька, голова ДГО «Церебрал» м. Києва: «50% треба, щоб цей робот був. Бо діти лежачі, не можуть ходити, сидять на візочках. Ще маленьких дуже багато народжуються і всі з цими родовими травмами, паралічем. Я думаю, і в районі одного не хватить, щоб цей робот працював».

Щоби пройти курс реабілітації із роботом, достатньо взяти направлення у районного невролога, запевняють лікарі Харківського Інституту. Родина Даньків з Києва про таку можливість уперше чує. Їхній невролог навіть не запропонувала стати в чергу. Євгенові одинадцять, але він узагалі не може пересуватися.

Євгенія Данько, бабуся Євгена: «Оце як почуєш щось від якоїсь мамаши, то і біжиш випишіть мені коляску. Випишіть мені ходунки, випишіть мені дробину. Все сама. Так ніхто тобі нічого не пропонує. Ніхто нічого не каже».

Євген - сирота. Бабусиної пенсії на реабілітацію онука не вистачає. Коштом держави хлопчикові зараз навіть масажі не роблять.

Бабуся хворого: «Будемо масажувати ножки. Ти ж хочеш ходити? Хочеш. Ти мене просиш: бабушка, хочу ходити».