Судова справа, звинувачення, відсторонення від роботи. Досі уманський суддя Анатолій Іванов потерпає від того, що зробив виклик одному із «стовпів» Партії Регіонів у судовій системі — Володимиру Колесніченко… Не бажаючи штампувати рішення «за вказівкою», він досі залишається під слідством… І хоча в країні змінилася влада, у збудованій «регіонами» судовій системі усе залишилося «по старому», пише  «Вечірня Умань»

Звинувачення в хабарництві, піар по всіх телеканалах та обіцянка, що суддя сидітиме в тюрмі – таку ціну заплатив суддя Уманського міськрайонного суду Анатолій Іванов за те, що надавав виправдальні вироки і намагався судити за законом, а не за вказівками «регіонів». Тодішній очільник Вищої Ради Юстиції Володимир Колесніченко пообіцяв йому за «неслухняність» тюрму… За кілька місяців усе відбулося… Хоча гроші не брав – звинуватили в хабарництві. Хоча підозру не виголосили – прокурор уже доповів пресі, що винен. Підозру вручили на другий день, як суддя поїхав на Майдан – відстоювати думку народу. Був відсторонений. Проте попри перемогу революції, суддю, який кинув виклик «системі» досі переслідують…

-  Ви стверджуєте, що дана ситуація – тиск. Коли у вас почалися перші проблеми з Володимиром Колесніченко?

- Працюю суддею чотири роки. з 1 жовтня 2010 року. Я давав присягу судити справедливо. Тому мав великий відсоток виправдальних вироків. А згадайте ті часи, коли відсоток виправдальних вироків звели майже до нуля. Також, я був тим суддею, що закрив Анатолія Кисіля на 8 діб за непокору вимогам працівників міліції. Це був той випадок, коли він виліз на дах свого незаконно встановленого кіоску і звідти кричав на працівників міліції. Попри тиск, прийняв судове рішення, яке вимагав закон. За таку непокору й почалися перші проблеми з Володимиром Колесніченко, який був головою Вищої Ради юстиції. Бо відмовився від «судочинства по дзвінку»…

- Це не про ту «голосну справу», коли за вашим рішенням Пенсійний Фонд зобов‘язали зробити виплати чорнобильцям?

- Мабуть вона і стала «критичною точкою». Але скажіть, як можна було по іншому? З одного боку чорнобильці, закон, їх сім’ї. З другого – чиновники Пенсійного Фонду, вказівка зверху і завдання – не допустити виплат. Ви б як зробили? Я зробив по закону. Бо це справедливо. Дякуючи цим людям, ми зараз можемо жити, працювати, народжувати. Вони ціною життя врятували Україну від того, щоб вона стала радіоактивною пустелею.

- Але ж здається, ви вели судові справи, що стосувалися сім’ї Колесніченка. Це не ознака довіри?

-  Розглядав дві цивільні справи, пов’язані безпосередньо з ним. В одній справі він був стороною. По другій – стосувалося невістки і свахи. Проте справи закінчили так, як це потрібно. А не в той період часу, як від мене вимагали.

- У чому виражався тиск?

-  Голова суду тричі радив написати заяву за власним бажанням. Відмовився. Пан Колесніченко передавав через своїх друзів, моїх колег, пораду – звільнитися. Бо в нього є інформація про отримання мною неправомірної вигоди. Мені нічого не залишалося сказати - якщо є, то нехай пред’являють. Це було в 2012 році, якраз напередодні весілля. Просто перед весіллям до мене надійшла довідка-пропозиція про звільнення за порушення присяги. Тоді я звернувся до генерального прокурора з заявою щодо Колесніченка, по перевищенню службових повноважень та зловживання владою. Потім викликали на засідання Вищої ради юстиції, яке відміняли. В 2013 році було дві довідки про звільнення. Потім перебуваючи ще на посаді голови ВРЮ, Колесніченко звернувся з листом до вищої кваліфікаційної комісії суддів України, щоб було провести відносно мене відповідну перевірку, щодо законності моїх дій як судді. Після його звернення вищою кваліфікаційною комісією було відкрито дисциплінарне провадження і 17 вересня винесено першу догану. Причина - розглядав справу більше 3 місяців. Тоді як я два місяці був на лікарняному і по суті не міг рухатися - через травми колінних суглобів пережив операцію. Я звернувся до Вищого адмінсуду, але справу програв. Не для преси сказали – тобі кінець.

— Чому не пішли з роботи?  

— Тиск зайшов занадто далеко. Колесніченко пообіцяв посадити в тюрму. Мого товариша, який виступив на захист… засудили…

— Відео про спробу вас затримати, наступного дня облетіло увесь інтернет. І там показували гроші. Це були ваші гроші? Чи хабар?

— Те відео – як сьогоднішні російські новини про Крим та Україну. Перше – звідки так зване «оперативне відео» уже наступного дня опинилося в інтернеті? Згадайте справи затримання на корупції в Умані – голови РДА, податківців, чиновників. Ви досі хоч одне відео затримання бачили?
Друге — на відео показали гроші. Але не показали мої руки, одяг, речі. Гроші були оброблені спец розчином. Але ні на моїх руках, ні на моєму одязі спец розчину не було. 
Третє – мене відразу відпустили. За два з лишнім місяці не було вручено повідомлення про підозру. Спокійно ходив на роботу, працював. Але черкаський прокурор уже наступного дня розповідав журналістам, що я хабарник. Мало того, без суда і слідства, повідомили ім.’я та прізвище. Потім в грудні інформував, що слідство завершене. Хоча мені у цей час тільки вручили повідомлення… Класика жанру — ще до початку слідства уже говорять про його висновки. 
Четверте – на досудовому слідстві людина, що спочатку виступила свідком, розповідала, що була змушена обманювати слідство через тиск з боку спецслужб. Однак ці покази не лягли в обвинувачувальні акти. А людина з числа свідків переведена у число підозрюваних.

—  Але ж уже пройшла революція, оголошується люстрація. Невже не було сигналів, що буде проведено справедливе розслідування?

—  Ось вам і люстрація. Володимир Колесніченко – досі член Вищої Ради Юстиції, суддя Вищого спеціалізованого суду. Другого квітня мені призначено слухання у вищій кваліфікаційній комісії, щодо подального відсторонення від посади. І в той же час – призначене судове засідання по моїй справі. Зроблено спеціально, щоб на якомусь із засідань був змушений бути відсутнім. А з приводу люстрації, скажу прямо – досі усі залишилися на тих самих посадах. У нас змінилося лише обличчя на посаді президента, а вибудована «регіонами» система продовжує працювати…