Нещодавно в Черкасах нагородили за мужність, високий професіоналізм, сміливість та рішучі дії під час гасіння пожежі та рятування життя людей, двох уманських рятувальників – командира відділення 14 державної пожежно-рятувальної частини, прапорщика служби цивільного захисту Петра Маковійчука та водія  цієї ж служби старшого сержанта служби цивільного захисту Олександра Соболенка.

Нагадаємо, що 11 грудня За повідомленням, що надійшло від сусідів, горіла квартира у напівпідвальному приміщенні житлового будинку по вулиці Урицького 15. Сусіди також повідомили і про те, що всередині помешкання вщент заповненого димом знаходяться люди.
-Ми приїхали допомогти, - говорить Олексій Головатюк, один із рятувальників, що того ранку допомагав родині Шаповал. - І рятуючи чуже життя, звичайно усвідомлюєш ризик для свого, але наше головне завдання зробити все можливе, щоб врятувати життя інших людей, це наша робота, і ми просто намагаємося робити її якомога швидше, адже втратити час означає втратити шанс на порятунок.
Анастасія Шаповал: «Я щодня молюся Богу, щоб Він подарував щасливу долю рятувальникам!»
- Я щодня молюся Богу, щоб Він подарував щасливу долю рятувальникам, які винесли із полону вогню та диму мою маленьку онучку, та чоловіка-інваліда, без них моє життя втратило б сенс, - так говорить сьогодні Анастасія Шаповал, онучку та чоловіка якої врятували уманські пожежники.
 

Жінка згадує, що коли повідомили про пожежу колеги по роботі:
– Бігла, як у тумані, а час немов зупинився. Я бачила страшні репортажі у новинах, та і думки не припускала, що така біда може статися і у нас. Жодних снів, жодного недоброго передчуття, все як завжди. Був звичайний ранок, я збиралася на роботу, дочка вже пішла на заплановану зустріч. Я особисто перевірила газ, воду, переконалася, що все безпечно і замкнула квартиру. Лишивши у ній чоловіка, що після інсульту прикутий до ліжка та онуку Дашеньку.
 

Проте вже в обід в квартирі, де знаходилась дитина та інвалід через замикання електропроводки виникла пожежа.
- Легкий неприємний запах став відчутним в під’їзді, та диму на ту мить ще не було, і ми не запанікували, вирішивши, що джерело запаху електроплитка, що розігрівається. Адже газові плити не дозволено мати у підвальних приміщеннях де розташована одна з постраждалих квартир. Тому їх мешканці готують їжу на електроплитах, - згадують сусіди. – Але пізніше вже побачили в під’їзді густий дим. Викликали швидку та пожежних.
 

Пожежники приїхали дуже швидко. Довго не могли проникнути в приміщення.  Та коли нарешті рятувальники з вогню винесли двох людей… маленька Даша вже не дихала…
Інна била маленьку по личку, намагаючись змусити донечку дихати, - кажуть сусіди. -  І один з рятувальників, почав робити непрямий масаж серця, та штучне дихання дівчинці.  Даша почала дихати. І дівчинку, та її дідуся доправили до лікарні.

У квартирі погорільців досі чути стійкий важкий запах згорілих речей. Маленька Даша потрохи відходить від пережитого стресу, адже після пережитого дівчинка довго боялася заходити до квартири. Єдине , що сьогодні засмучує родину,  що влада міста відмовила родині у наданні нового помешкання.
- Сказали: немає вільних квартир.
 

Проте пережити біду родині допомагало дуже багато людей, сусіди друзі та просто не байдужі уманчани.
- У найважчу мить колектив мого рідного ЖЕКУ на чолі із Володимиром Корманом допомогли нам з коштами та з ремонтом житла, адже від вогню погоріли навіть пластикові водопровідні та каналізаційні труби. Знайомі зібрали для нас речі. Адже вигоріло все, Даші навіть, не було у чому піти до садочка. 

                                                                                       текст і фото Наталя Подуст