В Уманських лісах є чимало рекреаційних пунктів для відпочинку. Одні порівняно нові, а інші мають прадавню історію. Рекреаційний пункт "Кобзина криниця", що розташований на території Тальнівського району в лісах Потаського лісництва, за переказами, з’явився тут ще у XVII ст.

За легендою, події розгорталися навесні 1653 року, під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Наближався Великдень, і раптом на сільській вулиці зазвучали звуки кобзи. Пісня міцніла і злітала аж до неба. А йшлося в ній про бій з поляками поблизу Умані. Стихла кобза і промовив кобзар пророче: "Готуйтеся, добрі люди, і у вас скоро зайди будуть". Заголосили молодиці, загомоніли чоловіки. Вороги з’явилися рано-вранці та селяни вже були готові до зустрічі непроханих гостей. Бій тривав до пізньої ночі. Не витримали мошуряни натиску ворога, заволоділи ті селом. Та не довго тішилися перемогою вороги. Вранці підоспіла до Мошурова допомога. І знову злетіла пісня, могутній голос кобзаря набирав сили, величав славних захисників. Не стерпів один з ворогів – повернувся і вдарив шаблею. Тривожно заридала обірвана струна, полилася гаряча кров. Поховали мошуряни кобзаря за християнськими звичаями, а на ранок сталося диво – на місці загибелі забило джерело. І назвали це джерело Кобзине.

Відтоді це місце має неабияку силу. З року в рік місцеві жителі приходили сюди, аби вшанувати пам’ять кобзаря та набрати цілющої води.

Каскад джерел, який утворився ще в ті часи, зберігся й донині. Лісівники Потаського лісництва змурували криничку, облаштували місточки та встановили столи й лави для відпочинку. Щороку вони доглядають цей рекреаційний пункт, що так давно полюбився, як місцевим, так і туристам.

"Ми маємо пам’ятати й шанувати нашу історію, переказувати прадавні легенди, а найголовніше, зберегти ось такі місця для майбутніх поколінь. Адже це саме ті місця, побувавши в яких, ти набираєшся благодатної сили. Тож, головне завдання уманських лісівників – оберігати природні пам’ятки, що знаходяться на території держлісфонду та створювати нові зони для комфортного відпочинку в лісах нашого краю", – зазначив директор Уманського лісгоспу Іван Назаревич.

Побувавши тут, ти мимоволі відволікаєшся від повсякденних клопотів, думками поринаєш в історію й ніби дійсно чуєш отой чарівний звук кобзи, що лунає з глибини потаського лісу й відгукується голосом предків в твоєму серці. Це життєдайне місце, що дарує неймовірну силу духу та заряд позитивної енергії.

Джерело: Прес-Центр