Наприкінці вересня у Херсоні хлопці здобули на двох одразу три нагороди. Так, Олександр став чемпіоном України з жиму лежачи у ваговій категорії до 100 кг. А його молодший брат Сергій  виступив у цій же ваговій категорії серед молоді до 19 років і виборов одразу дві нагороди -  став срібним призером з жиму лежачи, а ось в становій тязі він показав результат 190 кг - і це вже було нездоланним для інших. Це були перші наші змагання для уманчан.

У бесіді з «Умань.Інфо»  брати розповіли про те, як спорт став невід’ємною частиною їхнього життя та через які труднощі доводиться пройти, аби здобути перемогу, а також поділилися своїми планами щодо подальшої  спортивної кар’єри.

–  Силовим спортом займалися я – 4 роки, Саша – три, а ціленаправлено пауерліфтінгом 3 місяці, - розповідає Сергій. – Вперше на тренування привела мене мати. До цього я п’ять років  займався у музичній школі, вчився на ударних інструментах. Мріяв про кар’єру рок-музиканта. Проте потім музика набридла. І саме мати порадила спортзал. Так все і почалося.

–  А мене вже до зали привів молодший брат, - додає Олександр. – Це було три роки тому. В мене просто сидяча робота, через це почалися проблеми зі спиною. От я і прийшов займатися суто, як кажуть, для себе, але… затягнуло.

Нині  хлопці кажуть, що 50% власного вільного часу проводять у спортивній залі.

–  Адже перемоги просто так не даються. За кожною з медалей «ховається» щоденна тяжка праця – тренування, тренування і ще раз тренування, - зізнаються брати. – До того ж, аби отримувати задоволення від хороших результатів,  потрібно шліфувати вже набуті уміння. Наші тренування - це не тільки «потягати залізо», це і розминка, і біг, і навіть звичайна ранкова зарядка. Тренуємось щонайменше по дві години 3-4 рази на тиждень. Щоправда, перед змаганнями, десь за днів 5-6,  узагалі перестаємо тренуватись, аби, як кажуть, набратися сил.

Виснажлива «праця» у спортивній залі дала свої результати – хлопці привезли три медалі на двох із перших у своєму житті змагань – Чемпіонату України.

–  Нині наша ціль – гідно виступити 8-10 листопада у Києві на чемпіонаті світу. Знаємо, що там будуть спортсмени із України, Німеччини, Австралії, Росії, Молдови та Білорусії.

Хлопці кажуть: участь у змаганнях - це не лише перемоги, це і досвід.

–  Адже ми там знайомимося з цікавим спортсменами. Дивимось на їх досягнення. Але, на жаль, власним коштом не часто можна дозволити їздити на змагання.

Та попри всі труднощі, хлопці не збираються опускати руки. Адже перш за все цей спорт для них – це хобі, без якого вони вже просто не уявляють свого життя.
 

Довідка

Пауерліфтинг (від англ. рower – сила, lift – підіймати) – це силове триборство, до якого входять присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи і станова тяга штанги.
Присідання – штанга на плечах, підняти зі стійок, зайняти положення з прямими ногами, за сигналом присісти до положення, коли таз буде на рівні колін, піднятися у висхідне положення, за сигналом покласти штангу на стійки.
Жим лежачи – піднятити штангу зі стійок на прямі руки, опустити до грудей, зробити паузу, потім підняти штангу на випрямлені руки без відриву від опори голови, плечей, тазу та підошов ніг, за сигналом покласти штангу на стійки.
Станова тяга – підняти від підлоги штангу до положення випростаного тіла та ніг, за сигналом судді опустити штангу на підлогу (не кидати!).
Пауерліфтинг популярний у всьому світі. Його зародженням можна назвати перший чемпіонат США з пауерліфтингу 1964 року.