Танці, співи, стрільба з лука, майстер-класи та показ одягу повстанців різних часів –  любителі народних традицій, письменники та громадські діячі з усієї України  вже четвертий рік поспіль святкують язичницьке свято Купайла у селі Легедзино, що на Тальнівщині.  Своїм позитивом вони прагнуть  підняти бойовий дух українських військових, аби ті швидше здобули перемогу над найманцями сходу, пише «Вечірня Умань». 

На святкування майже всі гості та учасники дійства прийшли у вишитих сорочках та національних костюмах. Дівчата співають українські народні пісні, а у танок йдуть навіть ті, хто думав, що не вміє танцювати.

Народні забави, плетіння вінків, виготовлення витинанок, мотанок, прикрашання купайлиць – тут кожен може знайти для себе заняття. 9-річна Олександра із допомогою народної майстрині зробила із трави коня.  

- Такими іграшками у стародавні часи гралися маленькі дітки. А тепер і я буду – ділиться з нами 9-річна Олександра Долоніна.

Сюрпризом для глядачів став показ одягу повстанців  від часів козацтва до подій Майдану. Перші «народні військові» навіть демонстрували вміння стрільби із давньої зброї.

Також показали свої наряди жінки та дівчата, які залишалися чекати на своїх чоловіків вдома. Інколи вони навіть допомагали своїм захисникам в бою. 

- Особливий мотив на нашому святі займає тема козацтва. Кохання козака та дівчини. Захист їхніх почуттів. А особливо України, що дуже  актуально сьогодні.  – розповідає один із організаторів свята Владислав Чабанюк.  –  Наші жінки сьогодні повинні не проводжати своїх чоловіків на війну, а зустрічати вдома.Надіємося, що позитив, який ми подарували нашим гостям, допоможе підняти бойовий дух військових. І ми скоро будемо святкувати перемогу над найманцями сходу.

Вечір свята зустріли Купайльськими піснями та козацькими забавами. Мірялися силою у боротьбі не лише хлопці, а й дівчата.  Вони як у справжньому бою «билися» мечами та знаходили «ворога» із закритими очима.

Незаміжні дівчата пускали  вінки на воду з надією, що  знайдуть свою долю. А хлопці не боячись холодної води, вирушали у пошук квітки коханої. Подейкують, що саме Легедзинська  вода звела не одну закохану пару разом.

Завершувалося дійство танцями біля вогнища та святковою вечерею. А найсміливіші хлопці та дівчата ходили шукати цвіт папороті.