Інвестори зацікавилися плодово-ягідним бізнесом. Однак довгостроковість інвестицій і політика ретейлерів не дозволяють розраховувати на швидке зниження цін

Незважаючи на рекордний врожай яблук у минулому році, ціни на цей фрукт на внутрішньому ринку в цьому сезоні так і не впали. За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяни Гетьман, сталося це через різке підвищення індикативних цін на митниці і збільшення витрат на митне очищення імпортних фруктів. У підсумку, з одного боку, польські яблука стали неконкурентоспроможними за ціною, що дозволило українським аграріям розпродати свою продукцію на внутрішньому ринку. З іншого — цей же фактор втримав закупівельні ціни від падіння. І звичайні споживачі рекордного врожаю на своєму гаманці не відчули.

«У поточному році почнуть плодоносити нові сади, закладені три-чотири роки тому. Як результат — тиск на ринок тільки посилюватиметься», — запевняє експерт. Дійсно, за даними Держстату, з 2000 по 2012 рр. в Україні було закладено близько 46,2 тис. га нових насаджень плодових культур, причому в структурі насаджень близько 67% припадало на зерняткові культури.

Щоправда, чи позначиться конкуренція на ціні вже цього року, сказати поки складно. Все залежить від урожаю. А яким він буде, прогнозувати зарано: найнебезпечніший період — перша декада травня, коли трапляються заморозки, які можуть пошкодити плоди, — ще попереду.

Сама тенденція збільшення кількості нових садів дає надію на зниження цін у довгостроковій перспективі. Тим більше, що за оцінками експерта плодоовочевого ринку Ігоря Стрелюка, саме ця галузь в останні роки є найбільш привабливою для інвестиційних вливань з боку українських та іноземних компаній. «З одного гектара якісної плодово-ягідної продукції можна отримати в десять разів більше прибутку, ніж з одного гектара зернових», — вважає експерт. У результаті вже зараз з’явилися великі структуровані компанії, готові вкладати мільйони гривень у закладення нових садів, переважно яблучних. Наприклад, про збільшення площ багаторічних насаджень яблунь до 400 га в 2013 році повідомив заступник директора компанії «Буковинський сад» Ярослав Федоришин. Крім того, ця компанія розширить свої плантації суниці та малини.

Саме ягідний сектор Ігор Стрелюк вважає найбільш привабливим.

«У вітчизняному садівництві почався етап пошуку нових ніш», — запевняє він.

із тим, що напрями з вирощування інших різновидів фруктів та ягід (крім яблук) залишаються незаповненими і власник групи компаній TBFruit Тарас Барщовський. «З необхідних нам для переробки в концентрат 150 тис. т вишні в Україні сьогодні можна придбати максимум 10 тис. т. Тому ми вирішили зайнятися вирощуванням власних вишневих садів. На цей рік плануємо закласти 300 га», — розповідає він. Щоправда, для того щоб сади і плантації почали приносити прибуток, за оцінками експертів, потрібен не один рік. І справа не тільки в родючості, щоб зрозуміти і відчути всі «підводні камені», відпрацювати технології та побудувати правильну інфраструктуру, потрібно від трьох до п’яти років.

При цьому українські споживачі вигоди від нових насаджень можуть і не відчути. Адже, за спостереженнями експертів, низці великих торгових мереж особливо в міжсезоння краще працювати з імпортними фруктами. По-перше, іноземні постачальники поставляють товар великими партіями, зручно та сучасно упакованими. По-друге, зарубіжні фрукти завдяки обробці антибактеріальними та протигрибковими розчинами мають привабливий товарний вигляд і зберігаються місяцями.

Вітчизняні ж садівники роблять ставку на промислових виробників. Тим більше, що за останній час відразу кілька вітчизняних сільгоспвиробників заявили про намір вийти на ринок соку прямого віджиму. У цього бізнесу є перспективи: середній показник споживання соку на душу населення в Україні становить 11,2 літрів на рік, що вчетверо менше ніж у Німеччині, втричі — ніж у Франції і вдвічі менше ніж в Росії, Польщі та Словенії.

З одного боку, такі плани не можуть не тішити споживачів, які прагнуть купувати максимально натуральну продукцію. З іншого боку, в нинішніх економічних умовах звичайні споживачі рідко купують продукти, важливість яких не є для них першочерговою. А вітчизняний товар прямого віджиму виходить у 2–2,5 рази дорожчим, порівняно з концентратним соком. Тому велика ймовірність, що ринок соків і нектарів продовжить падати: за інформацією Держстату, за минулий рік він скоротився на 6,3% — до 309 тис. т. А українським садівникам, які розвивають власну сировинну та виробничу бази, доведеться підшукувати ринки збуту для преміальних соків за кордоном.