На підприємствах з шкідливими умовами праці наймані робітники часто, щоб не втратити заробіток, готові приховувати свої хвороби і доводять своє здоров'я до критичної межі. В турботу з боку роботодавця вони не вірять. Таку думку висловила заступник начальника управління організації профілактичних заходів та страхових експертиз Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Катерина Українцева.

"Люди вловлюють ставлення роботодавця. Якщо той допускає низький рівень механізації технологічних процесів, не намагається зменшити вплив шкідливих виробничих чинників, про створення сприятливих умов для початківця захворювати людини, реабілітації його здоров'я, мова, як правило, взагалі не йде. На жаль, у нас в країні досить багато роботодавців, для яких норма прибутку набагато важливіша за життя і здоров'я найманих працівників, завдяки праці яких цей прибуток і створюється", - зазначає вона. За даними Держгірпромнагляду, більше 23 відсотків працівників працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. В результаті, згідно зі статистикою, щорічно в Україні реєструється понад 5 тис. професійних захворювань. У більшості випадків це традиційні для небезпечних видів виробництва недуги - захворювання органів дихання, зору, слуху, опорно-рухового апарату і вібраційна хвороба.

"Розвиваються професійні захворювання за період від 7 до 10 років. Якщо їх діагностувати на ранній стадії, то проблема обмежиться тимчасовою втратою працездатності. У цьому випадку, після проходження необхідного курсу лікування, людина знову зможе повернутися до повноцінної праці. Але, як правило, хворобу виявляють у працівників на запущеній стадії, коли процеси руйнування здоров'я стали незворотними, і людина стає інвалідом. Про подальше продовження трудової діяльності не може бути й мови", - нагадує експерт.

За її словами, людський фактор продовжує бути серйозною перешкодою на шляху до зниження рівня професійних захворювань і виробничого травматизму.

На жаль, за багато років на території нашої країни так і не сформувалася ціна людину і його життя", - наголошує Катерина Українцева. Вона вважає, що держава має сформувати такі умови господарювання для роботодавців, за яких загроза економічних втрат змусить його спрямовувати ресурси на попередження травматизму, профзахворювань та поліпшення стану умов і охорони праці.

"Якщо на наших підприємствах питання життя і здоров'я найманого працівника стане пріоритетом у їх діяльності - загроза професійних захворювань і виробничого травматизму зникне сама собою", - резюмує представник Фонду.