Українська художниця Одарка Дьома-Пісна стала однією із 50 кращих художниць світу в 2018 році за версією міжнародного каталогу Woman’s essence. Отримала таке визнання вдруге. Навесні минулого року в цьому каталозі представила 4 картини із італійської колекції: “Донна ді Сицилія”, “Палермо”, “Кавал’єрі” та “Станза 803”, пише ukrainianpeople.us.

“Першу картину намалювала пензлем в 11 років. На рожевому фоні зобразила тюльпани такого ж кольору. Назвала “Тюльпани для мами”, бо робила до свята весни. Змалювала із натури. Букет тюльпанів купила на кишенькові гроші. Писала два тижні, бо хотіла зробити реалістично. Просила допомогти викладачку із школи мистецтв. Картина висить у залі. Мама показує її всім гостям”, – говорить Gazeta.ua Одарка.

“Зліт почався із виставки в іспанській Сарагосі у вересні 2016-го. Також кар’єру зміцнило знайомство із Наталією Гринюк, яка керує організацією Musa International Art Space. Вона щороку готує міжнародні каталоги з роботами 50 кращих художників світу. Торік у квітні туди потрапили і мої роботи. Презентувала їх у Парижі. Зрозуміла, що із сотні дверей можуть відкритися одні, але їх треба знайти”.

Дьома-Пісна каже, що успадкувала талант від свого дідуся. Також мала підтримку батьків.

“Майбутнім художникам потрібно створити умови ще з дитячого садка. Дітям треба дозволити творити, а не виконувати накази вихователя. Не всі батьки розуміють, що можна йти проти системи. А вони повинні дати дитині зрозуміти, що вона може бути не такою, як усі. Без підтримки батьків у мене нічого б не вийшло. У них вдома є багато моїх картин. Мама замовила шафу, а на склі попросила відтворити друком мою роботу – хату в мальвах. Батько любить полювання і розводити собак. Для нього пишу мисливську серію робіт, яку не виставляю на загал. Зображую переважно пейзажі, бо батько полює не заради здобичі. Хоче відчути природу”.

Художниця пише картини мастехіном в стилі арт-наїв. Має близько 400 робіт. Показує їх в Україні, Іспанії, Італії, Грузії, Франції, Австрії та Великій Британії. Її картини знаходяться в приватних колекціях, музеях та лікарнях.

“На одну картину витрачаю дуже багато фарби. Замовляю у Нідерландах великими банками. Купувати в Україні невигідно, бо у нас їх випускають у невеликих ємностях. Картини пишу недовго – одну закінчую за кілька днів. Доводиться довго гратися, якщо є дрібні деталі. Деякі думають, що чим довше пишеться картина, тим цінніша. Це не так. Головне – що закладаєш, яку емоцію передаєш. На кожній картині стараюся передати свої емоції, щоб вона їх випромінювала. Саме почуття допомагають визначитися в якому кольорі писати”.

“Мене називають різдвяним художником, бо багато моїх виставок відбувається напередодні цього свята. Різдво для моєї родини – це щось особливе. Всі разом допомагаємо дитячим будинкам та людям, які цього потребують. Я перед святом пишу листи-вибачення людям, з якими посварилася”.