Травневі свята вже розпочалися і традиційно більшість уманчан вирушать на пікніки. Та ,окрім відчуття приємної втоми, додому можна принести кліща.  А саме вони можуть бути переносниками серйозних хвороб.
- Періодами найбільшого поширення кліщів у нашому регіоні завжди були і лишаються квітень, травень, жовтень та листопад, – говорить лікар - інфекціоніст Уманської міської лікарні Анатолій Коротун. - Вберегтися від потрапляння кліща на тіло досить складно, адже він падає з дерева і поступово по одежі пробирається до тіла. Аби ускладнити йому цей момент одяг має закривати всі частини тіла. А прийшовши додому, потрібно ретельно оглянути себе та одяг.
Кліщі у нашій місцині є джерелом розповсюдження хвороби Лайма, яка може вражати центральну нервову систему, викликати головний біль, нудоту, болі в суглобах, підвищення температури і навіть менінгіт.
- Першим проявом хвороби є почервоніння, що збільшується у діаметрі до 10-15 см, навколо місця укусу, - пояснює лікар. - Цей симптом може проявитися через 5-7 днів, але буває що і через 2 тижні, все залежить від місця ураження. Тому у будь якому випадку, якщо вас вкусив кліщ варто показатися лікарю-інфекціоністу аби отримати профілактичне лікування і уникнути можливих ускладнень.
Якщо ж все-таки ви «вхопили» кліща, то видалити його найпростіше протягом перших 12 годин, з моменту його потрапляння на тіло. 
- Адже кліщ ще не встигає, як слід закріпитися на шкірі. Якщо ж його наявність вдалося виявити дещо пізніше потрібно змочити ватку у звичайній олії і потримати на місці прикріплення кліща 20 хв. Олія перекриє постачання кисню і його буде легко видалити пінцетом.
Додає:
-  В Умані можна провести лабораторні аналізи на виявлення зараження хворобою Лайма. Вартість такого аналізу коливається у межах 400-450 грн. Але не всім уманчанам такий метод по кишені. Тому краще відвідати лікаря інфекціоніста і протягом 5 днів пройти лікування, яке  є  профілактикою ускладнень, що можуть виникнути внаслідок укусу кліща.
До речі, дерева, які найбільше полюбляє кліщ: граб, дуб, клен, але іноді вони чатують на здобич і на фруктових деревах.

                                                                           текст Наталія Подуст