Вперше у стінах  Уманського державного  педагогічного університету до нагоди Дня всіх закоханих було організовано студентський РАЦС.  У Валентинів день «одружилося» 8 закоханих студентських пар.
- Ми разом вже два роки – говорять Олена Невмивана та Олександр Переверзєв. І за ці два роки ми переконалися, що хочемо бути разом. А сьогоднішня церемонія по-справжньому схвилювала. Відчуття такі ніби це не студентське, а справжнє одруження. І подію сьогоднішнього дня ми сприймаємо як репетицію для нашого майбутнього весілля, де гостями будуть і батьки і рідні і звичайно університетські друзі. Ми живемо далеко один від одного університет познайомив нас, а сьогодні ще й поєднав обітницями любові,і обручками, і ми маємо надію, що все це не дарма.
Студентів Ярослава та Каріну, у прагненні одружитися, охоче підтримали батьки.

- Батьки цілком підтримали нас, коли на пропозицію Ярослава одружитися я відповіла «ТАК». Тим більше, що після півтора років побачень ми насправді переконані, що створені один для одного, кажуть новоспечені молодята.
Усі пари охоче позували перед об’єктивами фото та відеокамер, адже за їх словами всі ці світлини колись увійдуть у їх сімейні альбоми.

- Символічний студентський РАЦС вперше відкрився  цього року. Аби одружитися потрібно було попередньо зареєструватися. На церемонію одруження свої заявки подало 10 пар, з яких 8 склали обітниці і обмінялися обручками. Одна пара, на жаль, не змогла прийти, а інша - просто не зважилася на такий крок. Проте 8 одружених – цілком гідний результат роботи студентського РАЦСУ. Дуже б хотілося, щоб всі ці «молодята»  у майбутньому насправді стали подружжями, - каже голова студради Вікторія Михайлюк, яка і проводила  церемонія одруження.
Кореспондентам «Умань.Інфо» Вікторія зазналась, що  мріє про фату та…. екстремальне одруження:
Фату я сьогодні вже приміряла. А от решта, атрибутів без яких більшість пар не уявляють весілля, мене не приваблюють. Обітниці складені на верхівці Ай-Петрі у спортивному оснащенні напевно припали б мені більше до душі.

                                                                                       текст і фото Наталя Подуст