Козаки «Мамаєвої Слободи» 22 березня 2013 року вирушають в похід на Черкащину для святкування 360-ї річниці славної перемоги полковника Івана Богуна під козацьким містечком Монастирище 

22 березня о 12-00 на Кошовій Горі в козацькому містечку Монастирище, розпочнеться реконструкція бою козаків Івана Богуна проти карального корпусу Речі Посполитої.  Відтворення  драматичних подій березня  1653 року відбудеться за участі козаків «Мамаєвої Слободи», а саме, кращого в Європі кінного козацького каскадерського підрозділу під орудою наказного отамана Олега Юрчишина.
Свято з нагоди 360-ї річниці перемоги полковника Івана Богуна під козацькою фортецею Монастирище

Програма заходу:

22 березня 2013р. – Кошова гора (центральна площа м. Монастирище)

12-00 – Парад верхи на конях козацького підрозділу та польських крилатих гусар центральними вулицями м. Монастирище.

12-15 – Урочисте відкриття (виступ керівників області, району та гостей).

12-25 - Зачитування школярами Монастирищенських шкіл списку козаків Кальницької, Балабанівської, Терлицької сотень Кальницького полку та Цибулівської сотні Уманського полку, котрі на чолі з Іваном Богуном мужньо захищали фортецю Монастирища у березні 1653 року.

12-35 – Виступ кобзаря.

12-40 – Театралізована реконструкція бою козаків верхи на конях проти підрозділу польських крилатих гусар.

12-55 – Демонстрація козацької звитяги (показ майстерності фехтування на шаблях)
13-00– Показові виступи козаків верхи на конях (козацька джигітовка)

13-20 – Концертна програма за участі фольклорних колективів та кобзарів з козацького селища «Мамаєва Слобода»

14-00 – Урочисте закриття свята.

Довідка:  Під Монастирищами 20-21 березня 1653 року відбулась одна з найзнаменитіших битв визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Подвиг українських козаків та самого полковника Івана Богуна можна сміливо прирівняти до подвигу спартанців та їх царя Леоніда під Фермопілами (480 р. до н.е.). Адже як свідчать перекази, Кальницький (Вінницький) полковник Іван Богун мав в своєму підпорядкуванні трохи більше 400 козаків, а польський магнат Стефан Чарнецький понад 15 000 шляхти та найманців – тобто відбірного професійного війська. Проте історики  не додають до загальної чисельності польського війська озброєних пахолків, так званих обозних слуг, цебто конюхів, фуражирів, кухарів, ковалів, шевців, теслярів та іншу панську челядь. Однак ці пахолки (обозні слуги та челядь) були добре озброєні та при нагальній потребі брались за зброю. Такої озброєної челяді (обозних слуг) у корпусі Стефана Чарнецького могло нараховуватись ще 5-10 тисяч. Таким чином на кожного козака з загону Івана Богуна приходилось біля 50-60 супротивників…

Як відомо з історії, цар Леонід та його спартанці мужньо загинули від рук воїнів перського царя Ксеркса. Натомість Іван Богун та його козаки, перебуваючи в меншості, зуміли вирвати перемогу у більш чисельнішого супротивника.