Півтора року тому у п'ятьох маршрутках в Умані встановили камери відеоспостереження. Водії кажуть, завдяки цьому  поменшало крадіжок і конфліктів із пасажирами.

— Ставили камери, щоб контролювати пасажиропотік, — каже Олександр Цебрій, 38 років, директор підприємства "Круїз-Авто". — З камер зображення надходить у автопарк. Тут працівник спостерігає за тим, що відбувається в автобусах. Визначає, коли маршрутки переповнені. На цей час даємо більше автобусів або скорочуємо інтервал між рейсами. У автобусах із камерами немає кишенькових крадіжок. Речі, які люди забувають, інші пасажири віддають водієві. Бояться забирати собі, бо все пишеться. Були випадки, коли міліція просила записи аби встановити особи крадіїв. Більше почали виявляти зайців з підробленими посвідченнями. Шоферів теж контролюємо. Їм не можна курити за кермом, пити каву, говорити по телефону. Тепер скарг від пасажирів менше.

У кожному бусі два відеопристрої — при вході біля водія та в кінці салону.

— У моєму автобусі камеру поставили першою. Тепер такого, щоб тричі нагадував: "Передайте гроші!" — почті нема. Камери дисциплінують, особенно молодьож. Бувало, п'яні з пивом заваляться і платити не хочуть. Що ти їм зробиш сам? А тепер знають, що в міліцію можу подзвонити і їх лиця на камері є. Шумні компанії трохи затихають, бо думають, що за ними спостерігає міліція, — розповідає Валерій Цистан, 67 років. Працює на маршруті №14.

— Після того як у моєї подруги двічі витягали телефон в автобусі, вона почала добиратися пішки. Як поставили камери, знову їздить маршруткою, — говорить Поліна Івченко, 38 років.

— Водії менше говорять по телефону і майже не курять в автобусах. Пам'ятаю часи, коли в маршрутку було страшно зайти, — в салоні сиво від тютюнового диму. А я астматик, приходилося пересідати на інший транспорт, — додає Ольга Дмиткевич, 57 років.