Ціни на продукти в Україні за рік виросли на 10-15%, а на деякі харчі - на всі 40%.

Розрахунки експертів підтверджують і кияни у супермаркетах. Кажуть, що подорожчали картопля та капуста - основні інгредієнти так званого борщового набору, за яким виміряють добробут українців. Наразі картопля, буряк і капуста на гуртовому ринку коштують по 3 грн/кг, цибуля - по дві, і морква - за 3,5 грн. І основне - ребра - по 45 грн, а помідори - по 35. Така каструлька борщу за рецептом киянки Катерини тягне на 94,5 грн. Торік те саме обходилося на 8 гривень дешевше, каже жінка і додає, що зараз помідори у борщ не кладе, бо нині це - не економно. Водночас продовольчий міністр Микола Присяжнюк каже, що не може такого бути. За його розрахунками, борщовий набір навіть подешевшав відносно минулого року - на 2 грн. Ймовірно, в нього свій рецепт.

 Експерти переконують, що рахувати можна по-різному. Зокрема, на борщ обирати найдешевше, не звертаючи увагу на якість.

"У нас є державне регулювання на соціальні товари. Відповідно, там є обмеження по рентабельності як для товаровиробників, так і для торгівельних мереж", - повідомила голова аналітичного відділу Марія Колесник.

Аналітики пояснюють ріст цін так званою прихованою інфляцією. На товари із соціального переліку - хліб, варені ковбаси 1-2 сорту, курятина, молоко та сметана нижчої жирності - встановлена мінімальна торгова націнка. На ці харчі і виробники, і продавці змушені тримати однакову вартість, проте вони себе не стримують, коли продукт до цього списку не входить.

"У преміальному сегменті ми це відчуваємо суттєво", - зазначає Колесник. 

Наприклад, ковбаса сирокопчена вищого ґатунку минулого року коштувала в межах 110 грн/кг, зараз - на 30-40 грн дорожче. Те саме відбувається з сирами і молочними продуктами.

"Люди починають обирати або дешевші товари з тої самої полиці, або просто купувати менше, ну, скажімо, не 300 грамів, а 200", - пояснила аналітик.

Виробники навіть йдуть на хитрощі. Так, змінивши жирність сметани лише на відсоток, її вже можна перенести в преміум сегмент, а відтак - підняти ціну. Однак це ніяк не позначається на купівельній спроможності українців, більше на харчі вони витрачати все одно не можуть, бо просто стільки не заробляють.