Лише трипільське городище між Тальянками та Легедзиним будуть розкопувати цього року на Черкащині. На решту об'єктів не знайдено фінансування.
"Цього року виповнюється 120 років відтоді, як археолог Вікентій Хвойка відкрив трипільську культуру, – каже начальник відділу охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий. – Плануємо провести наукову конференцію й розкопати одну із господарських споруд у городищі біля села Тальянки. Кошти виділяє британський фонд, яким керує лорд Бертранд. Також плануємо розкопати уманську фортецю. На решту об'єктів у тім числі численні скіфські кургани немає грошей".
Суховий каже, що на Черкащині є кілька осередків скіфської культури.
"Скіфи почали посуватися на північ у 7 сторіччі до нашої ери. Місцеве хліборобське населення чинило їм спротив. Пунктами оборони було Мотронинське в Чигиринському районі та Трахтемирівське в Канівському городища. У Трахтемирові взагалі було чотири лінії валів. З часом скіфи підкорили хліборобів і, в свою чергу, збудували цілий ряд оборонних споруд, відомих під назвою "змієві вали". Ці вали з'єднували скіфські міста єдиною лінією оборони. Корінні жителі захищалися в них від сарматів, готів, гунів, які нападали, змінюючи одне одного. З численних скіфських курганів Черкащини, за невеликим винятком, фактично, нічого не досліджено. Можна сказати, що пам'ятки законсервовані в землі, де й чекають, поки знайдуться гроші на їх дослідження".
У 2011 археологи знайшли в скіфському кургані в Корсунському районі золотого ланцюга та діадему загальною вагою 180 грамів. У 2007 році біля села Легедзине в кургані царських скіфів знайшли золотий перстень. У 1995 українські й польські археологи розкопали найбільший скіфський курган Черкащини поблизу села Рижанівки Звенигородського району. Там було знайдено численні вироби із золота та решти одягу скіфського вельможі. У цьому році скіфські кургани на Черкащині не копатимуть.