В Уманському краєзнавчому музеї зберігається інформація яка засвідчує те, що для поета Умань була не лише уявним образом народної боротьби,а містом яке в його пам’яті залишило яскраві враження після особистого перебування у ньому.
   - Тарас Шевченко двічі відвідував Умань, – говорять в музеї. - Вперше Кобзар побував в Умані у дитинстві, коли чумакував із батьком. А вдруге -  у 1845 році, після чого поетом було написано поему «Холодний яр». Де саме зупинявся Шевченко наразі не відомо, але те що він побував у Софіївці зрозуміло із повісті «Княгиня», написаній у 1853 році. «Бачив я на своєму віку таки хороші сади, як приміром Уманський і Петербурзький…».

   Але у своїй творчості поет неодноразово повертався до Умані , образ якої тісно пов’язував із символом національної самосвідомості. І тому згадка про Умань у повісті «Прогулянка з приємністю і не без моралі», написаній у 1858 році,незадовго до смерті, є невипадковою «Мені здавалося, що я бачу на безкрайньому образі і Звенигородку, і Тальне, і саму Умань…»
У нашому ж місті на знак шани до генія свого часу, видатного Кобзаря лишилося кілька історичних пам’яток.
    - В Умані на згадку про Т.Г. Шевченка у 1981 році, створено пам’ятник . Авторами якого є скульптор-народний художник України Олександр Скобліков,та архітектор лауреат премі ї ім. Т.Г.Шевченка, Анатолій Ігнатенко. Також з 1916 року вулицю Стара в Умані перейменовано на вулицю імені Т.Г Шевченка. І на знак вшанування великого Кобзаря його іменем названо Уманський гуманітарно-педагогічний коледж, - говорять дослідники Уманського краєзнавчого музею.