Більшість уманчан знають Олександра Розвякова як ведучого свят і учасника легендарної команди КВН «Фантастична четвірка». Хоч і навчався хлопець на економіста в УНУСі, та сьогодні він актор театру-студії імпровізації «Чорний квадрат». Про свою творчу кар’єру і специфіку роботи у сучасному театрі Олександр розповів читачам УманьNews.City.

У свої 33 роки Олександр Розвяков встиг зіграти більше десятка комедійних ролей у виставах, знятися у кіно та виграти 50 тисяч гривень разом із другом Вовою Шумком у проекті «Розсміши коміка». Своє життя він пов’язав із акторською майстерністю та імпровізацією. Хоча після навчання в школі, сподівався знайти «золоту жилку» в професії економіста.

— Олександре, розкажи із чого розпочиналася твоя акторська кар’єра.

— Та, мабуть, ще зі школи. Я грав роль Лукаша в «Лісовій пісні». Правда, погодився тоді виступати, бо Мавку грала гарна дівчина. До того ж я мав беззаперечні переваги над конкурентами — вмів грати на сопілці та запам’ятовував великі об’єми текстів. Потім, коли вступив до університету, дізнався що у ВНЗ є команда КВН. Одногрупники, знаючи мій хист їх смішити, почали питати, чому я ще не там. Тоді я поставив собі ціль — потрапити до команди. Спочатку нас було більше 10 чоловік у складі. Але найбільшого успіху ми досягли, коли нас залишилося четверо. Команду так і назвали «Фантастична четвірка». З часом в ній залишилися лише я та Вова Шумко.

 Як наважився на переїзд до Києва?

— В якийсь момент я зрозумів, що потрібно розвиватися далі. Мені було вже 25 років. Бажання стати актором лише посилювалося. Тому ми разом із Вовою Шумком вирішили вступати до театрального університету ім. Карпенка-Карого. Але вже під час вступних випробувань мені сказали, що я «старий» для них. Тоді мій брат розповів про театр імпровізації «Чорний квадрат». По-перше, слово «імпровізація» мало на мене чарівний вплив, адже під час гри в КВН я обожнював імпровізувати. А по-друге, брат виявився чудовим промоутером (ред.-посміхається). Тому вибір був однозначним.

— Які ролі найбільше любиш грати?

— Звичайно, комедійні. Хоча в моїй добірці є і драматична роль. Правда, виходить вона більш комедійно-драматична, але все ж (сміється-ред.)

 Чим сучасний театр відрізняється від традиційного?

— У сучасному театрі ми не створюємо якихось образів чи ідеалів. Наші персонажі звичайні люди. У виставах ми показуємо глядачам як виглядає їхнє життя зі сторони. Вони впізнають себе, буденні ситуації, проблеми. Часто сміються із цього. Думаю, це багатьом допомагає вирішувати свої внутрішні питання. І це дуже круто.

— Театр «Чорний квадрат» у своїх виставах розкриває доволі відверті теми. Як тобі грати такі ролі?

— Всі ми дорослі люди і розуміємо, що секс є і про нього варто говорити. Багато наших глядачів знаходять відповіді на питання, які давно їх цікавлять. А грати різних персонажів завжди захоплююче. Особливо, коли ти на сцені настільки вживаєшся в роль, що не граєш, а проживаєш її. В цьому, напевно, весь кайф.