Мало хто знає, що прізвище Уманець або Уманський ще в 19 столітті носити було не тільки почесно, але і вельми знатно.
 

У 2016 році місто Умань відзначатиме своє 400-річчя. Не один козацький рід дала Україні уманська земля. У нашій замітці ми розповімо про прізвища, походження яких пов'язане з назвою самого міста. Це надасть можливість ще раз озирнутися в далеке минуле, овіяне славою.
 

Мало хто знає, що прізвище Уманець або Уманський ще в 19 столітті носити було не тільки почесно, але і вельми знатно. Уманці - один з найстаріших дворянських родів малоросійського гербовщика, походження якого оповите таємницею, а історія існування налічує кілька сотень років.

Один з компетентних і відомих дослідників дворянських родів Г.Мілорадович в своїй книзі "Малоросійське дворянство", виданої в Чернігові в 1890 року, пише "Пилип Іванович Уманець," Пилипча ", сотник Глухівський 1664 р., полковник Ніжинський 1669 - 1674 "В архіві Чернігівського дворянства дається і опис родового герба Уманців: "Щит: в червоному полі лежить меч, з боків якого дві скоби. Надшоломник: три страусових пера»

Вивчаючи реєстр запорізького війська 1649 року знаходимо більше восьми варіантів прізвищ, словотворчою основою яких виступає форма "Умань" або "Гумань". Найбільш цікавими серед них є козацьке ім'я Оман і прізвище Загуменя.
Ім'я Оман, як і назва міста Умань, ймовірно походять від відомої не тільки на Україні рослини, що популярніша за російською назвою - оман. Польська і українська назва рослини  - Оман, її через могутнє стебло і листя називають ще і "богатирським зіллям" та часто порівнюють з "Ведмежими лапами". У висоту ця рослина іноді досягає до двох метрів. Рослина Оман високо цінувалося і у козаків, символізуючи силу, мужність відвагу.

Ця рослина залишила помітний слід в українській культурі і фольклорі, про що говорять і народні назви рослини: "Велике зілля, Христове Око, старий хліб, дикий соняшник...".
Саме слово Оман древнього індоєвропейського походження. Його назву "Ма-ну Бадра" можна зустріти ще в тибетських трактатах початку нашої ери.
Прізвище козака Брацлавського полку "Михайла Загуменя" викликає не менший інтерес. Скоріше все так називали відважну до безрозсудності людину, що шукає смерті.
У реєстрі запорізького війська за 1649 рік варіантів прізвищ, пов’язаних з назвою міста Умань, відзначаємо в 9 полках: Чигиринському, Корсунському, Канівському, Білоцерківському, Брацлавському, Кропивнянському, Ніжинському, Полтавському, Черкаському.
У Полтавському полку, наприклад, шість носіїв прізвищ були представниками трьох різних родів: Уманець, Уманський і Гуманский; у Чигиринському - 3, а в Корсунському і Брацлавському по 4 прізвища.
Поширеність серед козацьких полків прізвищ із словотворчою основою на Умань або Гумань ще ні ким спеціально не досліджувалась.
Існування багатьох форм і розповсюдженість їх практично по всій території України "уманських прізвищ"  не лише вражає, але і ставить ряд нових питань. Невже за 33 роки від фіксованої першої згадки про Умань в 1616 році до реєстрації 1649 таке розповсюдження було можливе? Тільки у реєстрі 1649 року в 9 козацьких полках, розташованих практично по всій території України, ми нараховуємо більше 20 окремих родів, що мають носій восьми різних варіантів прізвищ, похідних від назви міста Умань. Можливо і згадка (у 1576 році!) Уманського козацького полку серед інших козацьких полків безпідставна…
 

До речі: Існує давнє прокляття, записане автором цієї статті Вадимом Перегудою від краєзнавця Ольги Діденко в Умані: "Щоб тобі поза Гуманю ходити!". Як відомо, Умань була тим останнім населеним прикордонним пунктом, після якого починалося дике безжалісне криваве поле, де лютували степовий вітер та татари. В історичних нарисах про Уманщину тих років писали: скільки ж потоків людської крові знала ця земля ... ". Ймовірно, саме тому побажання кому-небудь ходити "поза Гуманією" на той час було рівнозначним побажанню шукати своєї смерті.

                                                                                  За матеріалами краєзнавця Вадима Перегуди