| 22 жовтня 2013
 Історія Умані: готель «Ново-Європейський» помилково називають «Європа»

     Готель «Ново-Европейський». Вул. Жовтневої революції, 1.  Будинок  збудований у другій половині ХІХ століття. До 1919 року тут був розташований готель «Ново-Європейський». Помилково у всіх сучасних виданнях його називають «Європа». 

Ця помилка виникла через дві світлини початку ХХ століття, на яких невідомий фотограф сфотографував будинок з вул. Миколаївської та Дворцової і зробив підпис, що це готель «Європа».  Ймовірно, що фотограф був немісцевий, оскільки він не тільки не запам’ятав повну назву готелю, а навіть назву центральної вулиці, назвавши її Дворянською.  У спогадах Н.В. Суровцової, М. Ф. Комарницького та періодичних виданнях початку ХХ століття є тільки згадки про готель «Ново-Європейський».

Готель «Європа» в періодичних виданнях того часу не згадується. Будівля розташована у центральній історичній частині міста на розі вулиць Жовтневої революції (Дворцова) та Радянської (Миколаївська). Він займає визначне місце у формуванні центральної площі міста.  Ім’я архітектора  невідоме. У 1904 році будинок належав В. Файнштейну. У ньому знаходилися: на 1-му поверсі аптечний склад Соломона Осиповича Хомского, а згодом аптечний склад І.М.Вейнерова,  поряд, спочатку була перукарня, а пізніше «Американский  Писче-Бумажный галантерейный магазин» І. Штенберга,  по сусідству був розташований гастрономічний магазин по продажу вин, на другому поверсі  - готель. У готелі також діяла контора А Бронштейна з прийому замовлень на виготовлення виробів з «фото-емалі». До 1919 року під готелем розміщувався тютюновий магазин Трателя Теплицького. 
У березні 1919 року в місто ввійшли 7-й та 8-й полки 2-ї Української радянської дивізії. Був створений уманський військово – революційний комітет, який розмістився в цьому будинку, а в кімнаті 12 Агітаційно-Просвітницький відділ. В 20-ті – 40-і роки на першому поверсі будинку розміщувався ресторан, на другому поверсі – готель.  З 1944 по 1956 роки – на другому поверсі знаходився міськком КПУ, на першому - зал для засідань міськкому КПУ( вул. Жовтневої революції), промтоварні магазини (вул. Радянська).
З 1956 року  і до сьогодні з боку вулиці Жовтневої революції на першому поверсі знаходиться центральна бібліотека; на другому - були розміщені аудиторії педагогічного інституту та прокуратура. З боку вулиці Радянської в 1963 році було відкрито магазин « Дитячий світ» та шкільного приладдя (зараз тут знаходиться магазин «Пронікс» в якому продається техніка для бізнесу та поліграфічних послуг).
У наших читачів виникає справедливе питання: «А, що ж було у будинку в якому знаходиться міський відділ внутрішніх справ, і на фасаді якого висить табличка, що це готель «Ново-Європейський»».

Під час пошуку історичних матеріалів щодо забудови Умані кінця ХІХ початку ХХ століть  мені пощастило знайти статтю відомого уманського журналіста, краєзнавця Миколи Федоровича Комарницького, яка була  надрукована  в газеті «Уманська зоря» від 7 грудня 1947 року.  У ній він описує заклади і будинки, що знаходилися по вулиці Жовтневої  революції на початку ХХ століття.  Завдяки матеріалам  цієї статті  стало можливим достовірно  розповісти про те, що знаходилося в будинках по вулиці Жовтневої Революції  № 33 та № 35.

У першій  своїй книзі  «Історія уманських вулиць» заклади, що розміщувалися у цих будівлях, були вказані, як можливі.  На той час мені в деякій мірі вдалося встановити, що в одному з цих будинків знаходилося земство.  Тепер же, дякуючи свідкові тих історичних подій, я з впевненістю можу сказати: будинок за адресою вул. Жовтневої Революції, 35 належав  Конофайським. У цьому будинку знаходилася «Уездная земская управа».

У 1914 році на чолі Уманської повітової земської управи стояв барон Меєндорф Георгій Федорович.  Стосовно опису цієї будівлі Н. В. Суровцовою (а вона  описує цей будинок як триповерховий), то  тепер можна сказати, що напівпідвальні приміщення і були тим третім поверхом, про  який згадує у своїй  книзі відома українська громадська діячка і письменниця. Також знаходження у цьому будинку «Уездной земской управы» підтверджує у своїх дослідженнях Кузнець Тетяна Володимирівна  - професор, зав. Кафедри історії України, керівник науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

 Давидюк В.М.

Науковий співробітник науково-дослідного відділу історії (давній період)

Уманського краєзнавчого музею


 

3520

 

Коментарі


 

Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз