Останні  роки весь світ святкує цей День – «13 листопада», даруючи один одному квіти: гербери і маргаритки – символи доброти.

Сьогодні відзначається Всесвітній день доброти. Саме 13 листопада 1998 року в Токіо відкрилася перша конференція Всесвітнього руху за доброту, в якій брали участь Австралія, Канада, Японія, Таїланд, Сінгапур, Великобританія, США. Пізніше до руху приєдналися й інші країни.

Спеціально для цього дня французький художник ОРЕЛЬ (Aurele) створив символ - відкрите серце.

Згідно дослідженню японських і американських психологів, проведеному на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), чим більше добрих вчинків ми здійснюємо, тим більше щасливими себе відчуваємо. На думку вчених, ті, хто виражає свою вдячність, ніжність і інші добрі почуття до людей у конкретних повсякденних справах, не лише з великим оптимізмом дивляться на світ, але і фізично відчувають себе краще, відчувають своє життя гармонійнішим.

У свою чергу, вчені університету (США) Мічігану вважають, що добрі люди менше хворіють і довше живуть. Дослідники спостерігали протягом п'яти років понад 400 літніх подружніх пар. Партнери, які проявляли увагу і турботу по відношенню один до одного, хворіли вдвічі рідше. Учені також зазначили, що чуйні люди живуть у середньому на дев'ять років довше, ймовірно, завдяки тому, що у них кращий імунітет і здоровіше серце: адже коли людина робить щось хороше іншим людям, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини.

Інший «побічний ефект» доброти - вироблення «гормонів задоволення». Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів, відомих як прекрасне природне знеболююче. Крім того, ендорфіни володіють заспокійливим ефектом, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Чуйність супроводиться душевним підйомом, що межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніна, який регулює настрій.

У ряді країн у цей день прийнято дарувати знайомим і незнайомим людям квіти. Так, наприклад, у Сінгапурі в 2009 році символами Дня доброти стали ніжні маргаритки і гербери.

Передавати один одному ланцюжок доброти.

Історія про ланцюжок доброти

Одного разу, ввечері, автомобіль молодого чоловіка на ім'я Дейв застряг за містом через сніжний шторм. Він став дуже нервувати, а в цей час повз нього проїжджав чоловік на коні. Наїзник запропонував йому свою допомогу і допоміг дотягнути автомобіль до міста. Коли Дейв хотів розплатитися з чоловіком, той сказав: «Мені не потрібна плата, але я хочу, щоб ви пообіцяли, що будете таким же чином допомагати тим, хто опинився в біді».

Таким чином, в різних життєвих ситуаціях Дейв допомагав людям, повторюючи ті самі слова, що сказав йому наїзник.

Одного разу, через багато років, Дейв потрапив у повінь, і один підліток сміливо врятував його, ризикуючи своїм життям. Коли Дейв хотів заплатити йому на знак подяки, підліток сказав: «Мені не потрібна плата, але я хочу, щоб ви пообіцяли ...»

Почувши це, Дейв відчув, як тепла хвиля заливає його серце: «Це – ланцюжок доброти, що я допомагав поширювати через багатьох людей. І, врешті-решт, він повернувся до мене. Насправді, всі добрі справи, що я зробив у своєму житті, принесли користь мені ж самому».