Третій Спас, названий в народі горіховим або полотняним. Горіховий - тому що народні природознавці приурочують до цього дня остаточне дозрівання горіхів.

Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий Спас. Це народна назва православного свята перенесення з міста Едесси до Константинополя нерукотворного образу Спасителя.
Третій Спас - свято православних

За переказами, до Ісуса Христа прийшов живописець Ананій із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб.

Живописець спробував написати образ Христа, але не зміг. Тоді Ісус витер обличчя рушником, на якому відобразився його лик. Один із учнів Христа відніс рушник царю і зцілив його.
29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного нерукотворний образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя.
1204 року нерукотворний образ Спасителя був викрадений з Константинополя під час одного з хрестових походів. За легендою, його перевозили на кораблі, який затонув. Відтоді старовинна реліквія вважається загубленою.

Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з нерукотворного образу Спасителя.

Горіховий Спас у народі

У народі Третій Спас називають не лише горіховим, а й полотняним, а також хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Горіховий Спас уже пекли пироги з борошна нового врожаю.

На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, тьому ще одна його назва – «Спас на полотні» або полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

Ось чому головна страва на Горіховий Спас - святковий коровай із нового хліба. Звичайно, цього дня на столі обов'язково були мед, яблука й горіхи. За народними прикметами, саме до кінця серпня горіхи були вже готові до вживання.

Як і на Маковий Спас, цього дня треба було чистити криниці та освячувати воду, а вода з підземних джерел вважалася цілющою.
 

Чим пригощати гостей на Горіховий Спас?

На Горіховий Спас закінчується строгий Успенський піст, а значить, на святковому столі є місце для улюблених м'ясних і рибних страв. Але головна прикраса столу на Горіховий Спас - звичайно, яблука, мед і горіхи.

29 серпня за релігійним календарем - Післясвято Успіння Пресвятої Богородиці. У народі це свято і називають – третій Спас.

В цей період завершується останній місяць літа – найблагодатніша пора року. З літом - періодом збору врожаю - селяни пов’язували свій добробут. Від того чи вчасно зібрано збіжжя, значною мірою залежав добробут родини.

«Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали».

Як і Перша Пречиста, так і третій Спас, вважається періодом заготівлі яблук. Дівчата співали пісні:

«Пречиста мішок загубила, а Спас ішов – мішок знайшов».

Такими символічними мішками були погреби й горища, де зберігалися свіжі продукти. Вважалося, що зібрані в цей період яблука повинні бути поживними й найпридатнішими для зберігання. Яблука тримали до осінніх та зимових свят, щоб почастувати на Різдво або на Новий рік дітей та гостей.

За народним звичаєм, вважалося за ознаку шляхетності та працьовитості, якщо дівчина, до якої приходили колядники, дарувала хлопцям яблука. Кожен з них виголошував промову:

«Спасибі рукам працьовитим, що вміли ростити, спасибі Пречистій силі, що в мішок натрусила, і тобі, Спас, що беріг нас!»

Цієї пори вже збираються до відльоту перші пташині гурти. Старші навчали молодняк до нелегкої і довгої перелітної дороги. Поруч з лелеками неодмінно сусідили солов’ї. Старші люди з цього приводу кажуть, що мовби дрібні сіроптахи тримають буслів, тобто вказують їм дорогу до вирію. Але, якщо в дорозі солов’ї стомлюються, то вони сідають на спини лелек…

За старих часів говорили -

"Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса".

На третій Спас - останній відліт ластівок.

Також існувала прикмета:

"Якщо журавель відлетить до третього Спасу, то на Покрову буде морозно".

Відносно третього Спасу існують прислів’я, зокрема:

«Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло».

Зрештою, так воно і є. Хоча, ще вдень і тепло, а деякі дні й спекотні, проте вранці і ввечері вже прохолодно: поступово приходить осінь…