День працівників торгівлі, побутового обслуговування населення та житлово-комунального господарства відзначався в Радянському Союзі з 1966 року в четверту неділю липня.
 За Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 жовтня 1980 року № 3018-Х «О праздничных и памятных днях», у редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1988 року N 9724-ХІ «О внесении изменений в законодательство СССР о праздничных и памятных днях» це професійне свято було перенесено на третю неділю березня. Перші декрети і постанови Радянського уряду, спрямовані на розвиток сфери побутових послуг, були прийняті в 1917-1921 роках. З того часу система побутового обслуговування стала активно розвиватися. До побутових послуг ми відносимо всі ті служби, які створюють затишок і зручність нашого життя.
Неможливо переоцінити значення професіоналізму та відповідальності тих, хто працює у сфері житлово-комунального господарства. Працівники цієї галузі працюють, щоб у наших оселях завжди була вода, газ, тепло і світло, щоб радували око парки і сквери тощо. Будинку побуту, ательє, комбінати, майстерні, салони надають послуги по ремонту квартир, виготовлення та ремонту меблів, прання та хімічної чистки, індивідуальне пошиття й ремонту взуття та одягу. Також побутові послуги виявляються по профілактиці і ремонту автомобілів, ремонту побутових машин і приладів, теле - та радіоапаратури, музичних інструментів. Прокат предметів культурного та спортивного призначення і домашнього вжитку, прибирання квартир, виконання різних доручень, фото - і перукарські послуги - все це в сфері ведення необхідних нам служб побуту.
17 березня День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення відзначається щорічно у третю неділю березня. Про сьогоденні реалії ЖКГ в Умані  кореспондентам «УманьІнфо» розповів керівник житлово-комунального господарства №1 Григорій Швець.
За його словами за останні 20 років фінансування із боку держави майже нема, адже розподіл коштів відбувається по залишковому принципу, в результаті чого вже давно не оновлювалася техніка та будівлі.
- Тому важко говорити про позитивні тенденції у роботі  ЖКГ, коли відчувається гостра нестача коштів, – говорить Григорій Леонтійович. - Нині лише при фінансовій підтримці міста вдається проводити ремонтні роботи ліфтів та ремонт покрівель кількох будинків.
На сьогодні у нашому місті діє три ЖКГ. Але, окрім зношеності основних фондів Житлово-комунальні господарства міста, відчувають гостру нестачу і у самих працівниках.
- Якщо у нашому штатному розписі передбачено приміром близько 40 двірників, то реально ця цифра складає лише 22 людини, що абсолютно не задовольняє потребу нашого господарства. Та і дозволити собі більше працівників ми не можемо. Адже тариф на житлово-комунальні послуги, що діє на сьогодні визначали 5 років тому, виходячи із прожиткового мінімуму, у 500 гривень, а сьогодні мінімум складає вже більше 1000 грн. Нашим працівникам доводиться працювати колективом, що у 2 рази менший за передбачений штатним розписом, аби ми могли платити їм навіть такі невеликі заробітні плати. До того ж державою відмінено і надання житла працівникам ЖКГ. Тож серед наших прибиральників переважають люди пенсійного та передпенсійного віку, і лише кілька двірників за віком трохи старші тридцяти.
Додає: 
- Але навіть при таких умовах люди виконують свою щоденну роботу. Так, наприклад, Зою Караджаєву двірника нашого ЖЕКу було визначено званням «Жінка року» у 2013 році.  Вона це заслужила, це людина, яка працює навіть понаднормово не дивлячись на ту невелику зарплату.
До речі: На сьогодні державою згідно Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» впроваджується перехід на ОСББ.
- Зараз впровадження ОСББ прийнято за державну програму реорганізації ЖКГ, – зазначає Григорій Швець. - Але це не єдина за останні 20 років спроба держави реорганізувати ЖКГ, знявши із себе відповідальність за утримання та життєдіяльність житлового фонду. Всі попередні програми втрачали актуальність через брак коштів. Програма створення ОСББ теж має ряд запитань.
Думка експертів:
Голова Центру досліджень місцевого самоврядування Володимир Бригілевич у своєму інтерв’ю сайту city-institute.org ,щодо перспективи створення в Україні ОСББ зазначає наступне:
«Повноваження та можливості органів самоврядування є дуже обмеженими в Україні. Якщо подивитися як діє самоврядування в тій же ж Польщі чи в інших державах – це і фінансові можливості, і вплив на прийняття рішень та інші речі, то в нас це все перевернуто догори ногами. Всі гроші забирають в центр, бюджет формується нагорі, а потім, дотаційними способами, повертається назад. Вся «соціалка» скинута на органи місцевого самоврядування, але дотації мають прийти згори».
Щодо причин важкого втілення у життя програми ОСББ  фахівець зазначає наступне «Перша причина – це неврегульоване законодавче поле. Усі стимули ОСББ практично вичерпані, нічого , щоб дало можливість вирішити проблематичні питання які стримують розвиток ОСББ,  в законодавстві не з’явилося. По-друге – стосунки ОСББ з фіскальними та іншими контролюючими органами не такі прості як обіцялося раніше.  І третє – перша хвиля ОСББ, коли їх створювали ентузіасти, минула. Друга хвиля, коли їх створювали всі, кому сподобався досвід перших – теж. Третя хвиля, з використанням адміністративного ресурсу, коли працівників міськради змушували створювати в своєму будинку об’єднання, найменш ефективна…