На День Якова було кілька звучних приказок: «Не усякому по Якову. А кожному, так не як Якову»
«Затвердила сорока Якова одне про всякого».
Традиційно ворожили у цей день по погоді: «Колі Яків крихту (дрібний град, крупу) пошле, то з Мотрони (22 листопада) зима стане на ноги», «Якщо цього дня випав сніг і не тане - до врожайного року та сприятливої погоди взимку».
Чоловіки на Якова рубали дрова до зими, лагодили зимову упряж для коней і робили всю важку роботу по дому і у дворі.
У цей день проводився цікавий обряд «загодовування поля». Пиріг, що залишився від святкування Казанської Божої матері (віруючі-православні вшановували її учора – авт.), брали з собою в поле, кришили його на корм птахам. Це робилося для того, щоб пернаті задобрили землю, упросивши її дати на наступний рік багатий урожай.
Незаміжні дівчата ткали святкові віжки для весільного поїзда і дарували їх своїм нареченим.
Вечорами вся родина збиралася за одним столом і пила зварене спеціально для цього дня хмільне пиво та їли мед. Що більше меду з'їдається в цей день - то більше його буде у стільниках на наступний рік. Сюди ж відносяться будь-які страви з медом: пряники, торти і, звичайно ж, медовуха та медовий квас.