Сьогодні - 22-а річниця серпневого путчу 1991 року, коли група членів вищого керівництва СРСР утворила Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) і спробувала захопити владу, ізолювавши тодішнього президента СРСР Михайла Горбачова на дачі в Криму.

20 серпня 1991 змовники оголосили по радіо і телебаченню, що Горбачов за станом здоров'я не може виконувати обов'язки президента, в зв'язку з чим повноваження глави держави переходять до Геннадія Янаєва, вводиться надзвичайний стан в окремих місцевостях СРСР на термін 6 місяців, а для управління країною утворюється ДКНС.

20 серпня в Москві була введена комендантська година. Навколо Будинку рад РРФСР (Білого дому) зібралися добровольчі загони захисників (близько 60 тисяч осіб) для оборони будинку від штурму урядових військ.

Вранці 21 серпня почалося виведення військ з Москви, об 11:30 відбулася надзвичайна сесія Верховної Ради УРСР, на якій Єльцин заявив про антиконституційність путчу. Сесія доручила прем'єр-міністру РРФСР Івану Силаєву і віце-президенту РРФСР Олександру Руцкому відправитися до президента СРСР Михайла Горбачова і звільнити його від ізоляції.

22 серпня Горбачов повернувся в Москву. Змовників за наказом президента СРСР було заарештовано. Їм висунули звинувачення за статтею 64 Кримінального кодексу РРФСР (зрада Батьківщині). Шестеро членів ДКНС і заступник міністра оборони генерал армії Валентин Варенніков, який допомагав їм, а також низка інших діячів (у тому числі голова Верховної Ради СРСР Анатолій Лук'янов) були заарештовані за звинуваченням у захопленні влади і державній зраді.

Серпнева криза прискорила процеси дезінтеграції та подальшого розпаду СРСР. 8 грудня 1991 представники РРФСР, України і Білорусі підписали декларацію про створення СНД і констатували розпад СРСР. Потім і решта 11 республік підписали протокол, який формально заснував СНД.