| 21 січня 2013
Скарби Уманщини
Містом ширяться чутки, що на Уманщині чи не щороку «чорні археологи» знаходять скарби: старовинні срібні монети, церковний інвентар, речі побуту. Проте до музею знахідки не потрапляють, а «осідають» у приватних колекціях. Адже людей досі цікавлять легенди, перекази, міфи про скарби на території нашого краю. Історичні документи розповідають про нечувані багатства, сховані в землі. Особливо ж багато таємниць ховають у собі, так звані, «гонтівські катакомби», що пронизують центральну частину міста, і місця битв часів Національної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. І якщо в часи СРСР більшість знахідок люди несли до музею, то нині шукачі скарбів рідко діляться з істориками «трофеями».
Про найцікавіші знахідки скарбів в історії Уманщини кореспондентам «Умань.Інфо» розповів історик, співробітник краєзнавчого музею Владислав Давидюк.
Найгучніші знахідки в історії уманської землі
«Запорозький рукопис про скарби»
Цей рукопис побачив світ друком в Києві 1857 року і переданий «слово въ слово, безъ малейшего измененія», як переконував його видавець Сементовський. Документ описує 56 скарбів з вказівкою місць їхнього можливого перебування. В тексті читаємо: «У Вумани, коло замку, просто фертки был колодезь, у том сховано добич и забито колодязь, он был над речкою, на березе». Трохи раніше, в газеті «Київські губернські відомості» від 18 квітня 1854 року, зазначались найголовніші урочища, у яких, ймовірно, є скарби, — це Свечкарня, Раковка, Полігарня, Греків ліс.
І справді, у різні часи саме в цих місцях були цікаві знахідки. В основному це монети XVII-XVIII століть, рідше — середини XVI століття. За словами музейників, у кінці 1950-х на Уманщині знайдено два скарби: в урочищі Полігарня, де було викопано близько тисячі польських монет XVII століття, та поблизу Піківця — глиняний горщик зі старовинними монетами. В 1980-х роках в Умані було знайдено ще два скарби: один з кількох сотень золотих і срібних монет, а інший — аж з чотирма тисячами давніх монет.
Чеканки Сигізмунда ІІІ
У липні 1897 року щоденна газета «Жизнь и искуство» в матеріалі «Умань. Відголоски далекого минулого» зазначає: «Останній час був ознаменований іншими, більш цінними знахідкам. Прокладалась на так званому Старому базарі нова дорога по похилій місцевості. І ось, місяці чотири тому назад робітники "наткнулись" на "клад": у глиняному горщику виявили близько 400 крупних срібних монет чеканки Сигізмунда ІІІ, помічені 1623 роком». Як пише автор, це не єдина знахідка того року: «Останнім часом у нас були сильні ливні, які значно змили глину з вищезгаданої дороги. 8 липня чоловік, що проходив цією дорогою, побачив черепок, що стирчав з землі. Він почав його відкопувати і знайшов великий глиняний горщик, з якого посипались срібні монети».
Це теж були «сигізмундівські монети». Проте народ, побачивши знахідку, збігся. Всі почали хапати горщик. Монети розсипались. Таким чином в поліцію було доставлено близько 900 монет. Хоча їх скоріш за все було кілька тисяч.
Монета «Єфімок»
29 вересня 1949 року працівники уманського міськомунгоспу під час земляних робіт в районі млина, що знаходився по дорозі до Звенигородського передмістя, знайшли глиняний горщик, в якому було 206 срібних монет.
— Знайдені гроші — в основному польської чеканки XVII століття. Особливу цінність являє собою «Єфімок» — пам’ятка вирішеної фінансової проблеми. Російською владою 1655 року, — продовжує історик.
Скарби «Маньківського монастиря»
В серпні 1957 року під час будівництва греблі в селі Мала Маньківка був знайдений скарб. Натрапили на нього учні місцевої школи, які проходили поряд, коли з ковша екскаватора висипали землю.
— Скарб був у великому глечику. Серед цінних знахідок, що потрапили до нашого музею, були ікона, срібне столове начиння, хрест з дерева грецького кипариса, оздоблений золотом і сріблом, медальйони, нагрудний ланцюг зі срібла, ківш, свічник, чара для причастя, — каже фахівець.
Він припускає, що глечик сховали ченці монастиря. Проте точних відомостей, за яких обставин це сталося, немає:
— За історичними документами, у XVIIІ столітті цей монастир ще існував. Проте вже у ХІХ серед монастирів Правобережжя його вже не було. Скоріш за все, монастир перестав функціонувати між 60-ми та 90-ми роками XVIIІ століття.
Багатство зі Старих Бабанів
А 1978 року фонди музею поповнилися трьома кілограмами срібла. Йдеться про 2112 монет ХVII століття: флорини, орти, шостаки, трояки, гроші гданські та коронні, півтораки. Вага кожної з монет — 20-30 грам.
— Знахідку на городі однієї пенсіонерки зі Старих Бабанів відкопали та передали до музею «шукачі скарбів», — каже співрозмовник. — Дізналися вони про клад на городі старенької після того, як кілька років підряд бабуся приносила до музею старовинні монети, викопані під час земляних робіт.
Срібний сервіз ХІХ століття
1983 року предмети столового срібла знайшли у Городецькому місцеві рибалки.
— Один з них вирішив накопати черв’яків в купі землі, привезеної для будівництва дамби. І… знайшов там кілька срібних предметів. Наші музейники, яким він показав місце знахідки, виявили ще 12 предметів посуду зі срібла та кілька монет. Датується знахідка кінцем ХІХ - початком ХХ століття, — розказує історик.
До речі: Кореспонденти «Умань.Інфо» дізналися, що навесні минулого року місцеві «шукачі скарбів» у районі урочища Звірки знайшли срібні польські монети часів Визвольної війни. Проте, за словами музейчиків, жоден експонат із цієї колекції не потрапив до рук науковців.
— Залишається лише шкодувати, що більшість випадкових знахідок залишається в тіні, в руках людей, яких у першу чергу цікавить грошовий інтерес, а не наукове обґрунтування знахідки і її місце в історії міста, — кажуть фахівці.
Коментарі
Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз