1 січня набрав чинності закон «Про екстрену медичну допомогу». Документ встановлює, що в Україні кожен має право на безкоштовну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.
   Про сьогодення, про плани вдосконалення роботи «швидкої» медичної допомоги і про те, які переваги отримають від нього пацієнти та лікарі, кореспонденту «Умань.Інфо» розповів головний лікар Уманської станції «швидкої» допомоги Сергій Гурбич.
     — Впровадження в Умані нового механізму екстреної медичної допомоги проводиться не на порожньому місці. Насамперед — це 80-річна історія станції «швидкої» медичної допомоги з унікальним досвідом.
       Лікар зазначає, що заплановані зміни, орієнтовані на європейську систему надання невідкладної допомоги.
       — В остаточному варіанті вони мають оптимізувати і покращити подання допомоги всім без виключення пацієнтам і не лише тим, хто проживає в Умані, а і в більш віддалених районах. На сьогодні наша служба обслуговує дев’яносто тисяч чоловік, у межах міста. У майбутньому передбачається, що під наше оперативне управління перейдуть Уманський, Христинівський, Монастирищенський, Жашківський, Маньківський і Тальнівський  райони. А це вже буде більш ніж триста тисяч чоловік. Такі зміни потребують і коштів, і часу. Але ми сподіваємося, що зросте фінансування, зросте кількість бригад, оновиться парк санітарного автотранспорту, — говорить Сергій Теофанович.
     Першим етапом реформування є принципова зміна фінансування служби «швидкої» медичної допомоги.
   — Раніше фінансування надходило з місцевого бюджету. Тоді ми отримували 5-6 гривень на виклик. А з прийняттям нововведень фінансування надходитиме централізовано — з Черкас. Відтепер всі станції «швидкої» допомоги області отримують кошти з розрахунку 25 гривень на виклик. Це покращило ситуацію із медикаментами вже сьогодні. Тепер у арсеналі наших лікарів є препарати, здатні навіть у важких ситуаціях боротися за життя пацієнта, — коментує головний лікар.
     Ще одним етапом реформування передбачено налагодження централізованої диспетчерської служби.
    — Це об’ємний процес. Адже у Черкасах має запрацювати єдина центральна диспетчерська. Після введення її у дію виклик надходитиме на лінії «103» або «112», що працюватимуть паралельно. Диспетчер бачитиме на екрані всі машини «швидкої» медичної допомоги, що вже оснащені GPS-системами. Центральна диспетчерська оцінюватиме проблему і направлятиме найближчу до виклику бригаду. Також диспетчерська за потреби супроводжуватиме виклик від початку до госпіталізації. Та сьогодні виклики приймаються за номером «103».
     Сергій Теофанович каже, що в результаті реформування для бригад «швидкої» в межах області стираються «кордони». З уведенням принципу екстериторіальності до пацієнта їхатиме та бригада, яка на той момент є найближчою, а не та, яка прикріплена до певної території. Але нині на перехідний період  ще зберігається принцип територіальності
     Абсолютно новою для України стане домедична допомога.
   — Відтепер, враховуючи сумну статистику, коли люди помирають ще до прибуття карет «швидкої» допомоги внаслідок втрати крові чи раптового серцевого нападу, на низку служб і організацій покладено зобов’язання навчати своїх співробітників подавати домедичну допомогу. Адже елементарні знання того, як припинити кровотечу, зробити непрямий масаж серця, дають шанс постраждалому дочекатися допомоги лікарів, — додає фахівець.
    Тепер працівники МНС, Державтоінспекції, фармацевти, бортпровідники, стюардеси та міліціонери після навчання отримуватимуть сертифікати. І кожні п’ять років будуть підтверджувати свою кваліфікацію:
     — Неодноразово нам доводилося виїжджати на виклики, пов’язані з аваріями, де працівники ДПС не могли елементарно допомоги і постраждалі помирали від втрати крові. Наші фахівці фактично фіксували факт смерті. Тож на державному рівні прийнято рішення навчати представників цих професій життєво важливим навикам і вмінням.
Ще одним фактором покращення допомоги буде чіткий розподіл викликів на екстрені та не екстрені. Норматив прибуття бригад «швидкої» на екстрений виклик — 10 хвилин у містах, а в населених пунктах поза містом — 20 хвилин з моменту надходження звертання до диспетчера. Хоча законом передбачено похибку 10 хв. З урахуванням дорожніх умов та метеоситуації На не екстрені виклики бригада має приїхати протягом години.
    Прогнозується, що такий розподіл дасть можливість працювати ефективніше
      — З новими вимогами та нормативами уманська служба медичної допомоги справляється добре. Адже 80 років ми напрацьовували свій досвід. Є складнощі пов’язані з дорогами освітленням, нумерацією будинків. Сьогодні екстрену медичну допомогу мешканцям області подають обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, три станції, а також відділення і пункти ШМД у районних і міських лікарнях. Наші 6 бригад, до складу яких входять лікарі перших та вищих категорій, як і раніше, поспішатимуть на допомогу — завершив розмову Сергій Гурбич.
                                                                                                             Підготувала Наталка Подуст