Вирощування польових культур на полях Уманського училища землеробства і садівництва в кн. ХІХ століття.

Цікаву інформацію про вирощування польових культур в практичному господарстві навчального закладу (Уманське середнє училище землеробства і садівництва) ми знаходимо в описі «Рослинництво» станом на 1897 рік, підготовленому Григорієм Симоновичем Дерев’янком, випускником училища 1989 року, який працював викладачем і завідувачем практичного господарства. Під культурами було зайнято 36,5 (40,15 га) десятин землі. Їх  вирощували за дев"ятипільною та чотирьохпільною системою.

Дерев’янко зазначає, що серед польових культур, які вирощують в господарстві, на особливу увагу заслуговують альпійське жито і червоний довгий кормовий буряк; його здавна вирощували в господарстві. Ці сорти вирізняються врожайністю, якістю зерна і коренів.

Також у цей період на полях росла «ладижинська» ярова пшениця, альпійське озиме жито та жито «шампанське», ріс канадський та французький овес і пенсільванська кукурудза. А ще аграрії вирощували червоне, жовте та біле просо та англійський горох. Також на землях Уманщини можна було побачити вику - одну з найпоширеніших однорічних бобових трав, моравську сочевицю та французьку люцерну. А ще були луки, вигони для худоби і займались хмелярством.

Далі пропонуємо перелік сортів польових культур, які вирощувались на полях практичного господарства в 1887–1896). Вказані роки біля кожного сорту дадуть можливість визначити найбільш популярні культури, що висівались в нашому краї, в кн. ХІХ ст.:

Озима пшениця:  Костромка (1887–1896),  Банатка (1887–1896),  Шампанська (1887–1895),  Сапромирка (1887–88, 1891–93),  Тейська (1892, 93), Жемчужна (1889), Гамета (1892), Трумп (1892), Колосаль (1892),.  Російсько-Англійська (1892), Франкенштейська (1892),  Українська (1895).

Ярова пшениця: Чорноуска [Арнаутка] (1894–1896), Бестегорна (1889,90),  Білотурка (1889),  «Ладижинська» (1890),  «Персіянка» (1896).

Озиме жито: Альпійське (1887–1996), Тростинне (1892–1895), Зеландське (1892–1894), Шампанське (1887, 88), Стебута (1882).

Овес:  Канадський (1887–1894),  Французький (1887–1894),  Шатилівський (1892–1896),  Місцевий [простий] (1895, 96),  Кущовий (1892), Вікторія (1887), Рихлик (1896).

Ячмінь:  Дунський [Лерхенборх] (1887–1894), Шевальє (1890–1895),Ганна (1892).

Кукурудза: Чин-квантино (1887–1895), Пенсільванська (1887–1895), Кінський зуб (1887, 1891–1892, 1895–1896).

Просо:  Червоне (1891, 93, 94, 95, 96),  Жовте [бланжеве] (1887–1891),  Біле альпійське (1895, 96),  Могар [Мишій італійський – однорічна кормова культура] (1887), Гречка місцева (1889, 1893, 1895, 96).

Горох:  Зелений [варистий] (1887–1888, 1890–1896), Вікторія [з Англії] (1895, 96).

Вика: Білонасінна (1887, 91, 93, 94, 95, 96), Чорна (1891, 93, 94).

Квасоля: Ряба (1887), Біла (1887),  Біла [венгерська] (1896).

Сочевиця: Моравська крупноплідна (1891–1896).

Люцерна: Французька [звичайна] (1887–1896), Туркенстанська (1895, 96).

Еспарцет: Еспарцет одноукісний (1887–1896),  Двоукісний (1896),  Заяча конюшина [перелет (язвенник – рос)] (1896).

Конюшина:  Червона (1895, 96), Єжа (1887–1896).

Льон: Псковський (1888), Неаполітанський (1888, 89), Білий американський (1895), 

Озимий рапс (1890, 92), Соняшник (1890), Коріандр (1895, 1896), Аніс (1895), Гірчиця (1890), Буряк цукровий (1889, 90, 92).

Буряк кормовий: Червоний довгий (1887–96), Оберндорфський (1891, 92, 93, 95, 96), Екиндорфський червоний (1895, 96), Екиндорфський жовтий (1895, 96), Лейтвицький (1896), Мамут (1895, 96),  Пляшковидний червоний (1896), Пляшковидний жовтий (1896), Золотий Понкард Менгель (1896).

Морква кормова: Зеленоголова (1895–1896), Червона довга (1896), Білоголовий велетень (1896).

Картопля: Рожева рання (1887–1896), Жовта пізня (1887–1895), Жовта [«Імператор»] (1895, 96).

Підготувала Л.О. Цимбровська, зав. музею історії УНУС.