— Віддала за 2 кілограми кефалі 29 рублів, раніше ж вона копійки стоїла. І куди ми котимось? На празник треба брати, бо діти приїдуть. Я з цієї кефалі п'ять блюд приготовлю, — каже уманка Марія Музика, 69 років. На маршрутній зупинці біля Уманського центрального ринку чекає на пільговий автобус.

     На Центральному ринку Умані — найбільший в області рибний відділ. У одному довгому ряду стоять за прилавками понад 20 продавців живої ставкової риби. Позаду прилавку бочки.

— По чім ваші слони? — питає жінка років 40 у продавця товстолоба. — Уступіть хоч на руб, бо нема грошей.

— По 24 гривні. Як будете брати два — віддам по 23, — продавець важить дві рибини по 3 кг на 144 грн. Жінка дає 150 грн, решту продавець дає 15 грн замість 6. — Казав, що уступлю, то вам ще й дешевше вийшло.

— Гарну рибу, як і гарного чоловіка, важко найти. Я весь базар обійшла. Між живою рибою часто кидають перемерзлу з прошлого базару. Думають, що я не бачу, а ціна ж то така сама, — говорить жінка.

Рибу на базар везуть орендарі ставків з Уманського району. Щотижня приїздить 20-30 продавців. Ловлять звечора перед базаром.

— Я привіз 200 кілограм, замело, єлі доїхав, — скаржиться один із рибалок. Одягнений у пуховик і теплу шапку-вушанку. П'є каву, яку розносять місцеві продавці у термосах. — Оптом не віддав по 16, то возив  її ще два рази, поки продав. Бензіну більше спалив, чим заробив.

— Та воно так. А я віддав оптом у сім ранку, а на восьму з рибою почті нікого не було, і ті, хто приїхав, продали всьо, а я продешевив, — каже його сусід.

Привозять на продаж і кефаль з лиману Одеської області.

32-річна Інна із села Ладижинка продає коропа та товстолоба. Працюють на базарі разом із чоловіком. З бочки руками з холодної води дістають рибу. Бризки летять на лице й одяг. Кладуть у тази на прилавку. Товстолоба віддають по 24 грн. Руки в обох червоні. Надворі -7°C.

— Усе самі тут робимо, прилавки самі лаштуємо, сніг посипаємо, щоб людям і нам не слизько, — каже Інна. — Рибу треба доставати з-під льоду, стоїмо тут, поки спродаємося, замерз не замерз — нікуди не втічеш. Приїжджаємо зранку, щоб зайняти місце. Літом у п'ять ранку вже тут, зараз пізніше, бо холодно, люди купляти йдуть пізніше. На велику сім'ю беруть багато риби, з товстолоба роблять холодець, котлети. Коропа жарять.

Ігор Коцюба, 45 років, із села Кочубіївка займається рибою 20 років. Орендує сільський ставок.

— Зимою замете так, що не проїдеш, а риби звечора наловив і роби сам з нею, що хочеш, хоч бери та їж, — говорить Ігор Леонідович. — То зимою не пропадає, бо холодно, а літом як не продав, то треба їй раду давати.

Заробіток зависить і від того, чи виросте риба, розраховуєш, що буде 20 тонн, виловив — 10. Розводять в основному короп, карась, товстолоб. Щука невигодна тим, що з'їдає зарибок весь.

Ціна в усіх продавців майже однакова — карась до кілограма по 18 грн, товстолоб 14-25, короп 23-28, білий амур — 20, дріб'язок для котів по 8. Біля ринку працюють жінки, які чистять рибу. Одразу за рибними прилавками мають свої столики. Вартість чищення 2-5 грн за рибину, залежно від розмірів.

45 гривень за 1 кг коштує живий сом на Уманському центральному ринку. Це найдорожча свіжа риба. За середнього сома завдовжки 50 см і вагою 3 кг треба заплатити 150 грн.